Міфи та стереотипи
До початку російської колонізації Північне Причорномор’я було безлюдною пустелею.
Історична реальність
Колоністи XVIII-XIX століть прийшли на землі ногайців.
Задовго до Російської імперії Дике поле освоювали запорізькі козаки і українські поселенці. Однак ще перед появою тут українців в Північному Причорномор’ї були постійні мешканці і навіть населені пункти, наприклад, Хаджибей (на місці нинішньої Одеси). Поява російської адміністрації не тільки відкрила нову епоху, а й поклала кінець старій: на місцевих представників мусульманської цивілізації, як і запорозьку вольницю, чекала сумна доля.
На той час більшість степового населення становили ногайці – тюркомовні кочівники, які зіграли важливу роль в етногенезі кримськотатарського народу. Ногайські орди масово переселилися в Північне Причорномор’я у 1720-х рр. під владу кримських ханів і османських султанів, проте незабаром їм довелося мати справу з іншою войовничої державою. Відчувши силу російських військ під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр., ногайці визнали над собою владу Петербурга. У 1771 р. російська влада переселила більшість ногайців (до 500 тис. осіб) з Наддніпрянщини на схід – на правобережжя р. Кубань. У жовтні 1783 р. значна частина ногайців була винищена О.Суворовим на Північному Кавказі.
Правда, в 1795 р. вцілілим ногайцям дозволили повернутися назад в приазовські степи (переселилося близько 20 тисяч чоловік), але колишні часи минули – російські порядки нахабно втручалися в побут і традиції кочівників. Через постійну дискримінацію і підозри в неблагонадійності, що загострилися після Кримської війни 1853-1856 рр., ногайці масово емігрували в Османську імперію. До початку 1860-х рр. їх практично не залишилося в Україні за винятком Криму.
У наш час ногайці компактно проживають як окремий етнос в Дагестані, а також у складі кримськотатарського та турецького народів (дивись: “Крымские татары не могут называть себя коренным народом?”, “Крым — исконно русская земля?”). Ногайська інтелігенція, за прикладом черкеської, ставить питання про визнання геноциду ногайського народу, влаштованого царської адміністрацією.