Історичні праці

Самоназви студентів з України-Рутенії в університетах Європи у XIV — XVIII століттях

kotermak

Юрій Дрогобич (1450-1494), Філософ-гуманіст, астроном, лікар. Студент та ректор Болонського університету

Протягом майже всього періоду своєї історії український народ не мав єдиної усталеної назви.  Поряд із загальнонародними назвами часто ідентифікація обмежувалася релігійною або регіональною належністю. У цьому немає нічого специфічно українського, адже така сама ситуація з назвами багатьох народів, зокрема, народів Європи.

В джерелах трапляються різні варіанти називання вихідців з України. Переважно, це  етноніми, похідні від слова Русь: руси, русини, рускі і т.п. В австрійській Галичині найдовше затрималася назва русини та її латинізована форма “рутени” (Rutheni). В Середньовіччі русинів-українців часом називали “роксоланами”. Вже у XVIII столітті в Російській імперії набувають поширення назви “малоросіяни” та “малороси”. Поряд з цим вживалися назви “славено-роси“, “южнороси” та ін.

Цікавим джерелом для дослідження самоідентифікації освічених українців минулого є списки студентів європейських університетів.  Студенти з України навчалися у відомих університетах Європи вже з середини XIV століття. Це – Сорбонна, Краківський, Падуанський, Болонський та багато інших університетів. Литовський Статут 1529 року прямо гарантував можливість безперешкодного виїзду для здобуття освіти навіть нижчим станам; випускники університетів, незалежно від походження, діставали високий соціальний статус.

При записі на навчання в університет ніяких особливих формальностей не вимагали. За доброю волею студента він разом зі своїм іменем вписував також країну чи місто походження, етнічну належність, віросповідання. На той час загальноприйнятої номенклатури народів ще не існувало, тому вибір національності був приватною справою студента.

У найдавнішому відомому на сьогодні документі, в якому згадані студенти з території України, зазначено: “Магістр Петро Кордован і його товариш з Рутенії” (“Magister Petrus Cordowan et Socius eius de Ruthenia”). Цей лист написаний 6 квітня 1353 з Парижа (Сорбонни) в Рим. Студенти були киянами.

У 1567 році у Сорбонні Адріана Загорікуса записують як студента “нації рутенської з України”.

У списках 1660 року в Падуанському університеті (Італія) міститься запис: “Йозеф Данило Дзик, кафедральний вікарій Луцький, національність – українець, Київський дистрикт”. Імовірно, це найдавніший запис, в якому міститься згадка про “українську національність”. У подальшому студенти називали себе по-різному, у тому числі українцями.

Для ілюстрації палітри самоідентифікації українських студентів наводимо таблицю з переліком (неповним!) студентів, складену на основі публікації: Нудьга Г. Перші магістри і доктори: Українські студенти в університетах Європи XIV — XVIII ст. // Жовтень. — К., 1982. — №4.

Перша колонка – рік вступу до навчального закладу, але може бути також рік закінчення, захисту або просто згадки про студента. На жаль, ми не можемо навести оригінальні латинські та ін. записи про студентів.

Рік Самоназва Ім’я Університет
1353 Магістр Петро Кордован і його товариш з Рутенії Сорбонна
1369 Іван з Рутенії Сорбонна
1389 Теобало Гниверба з Києва Сорбонна
1391, 1393 рутенської нації Герман Вілевич, ліценціат мов і бакалавр рутенської нації з Києва Сорбонна
1401 Іван з Рави Краківський
1403 Мартин з Тухлі Краківський
1407 Томаш Тичина Падуанський
1407 Венцеслав Тичина Падуанський
1410 Іван Дорогостій з Поділля Краківський
1414 Яків з Поділля Краківський
1414 брати Грогозії з Поділля Краківський
1414 Клим з Сарнів, Луцьк Краківський
1419 Самійло Лінкевич Сорбонна
1421 Микола, син Михайла з Самбора Краківський
1432 Олексій Матвійович зі Львова Краківський
1434 Іван Іванович з Галича Краківський
1434 Іван Іванович з Кам’янця Краківський
1434 Іван Петрович з Глухова, безрідний Краківський
1434 Степан Тичина Падуанський
1440 Мартин, Журавці біля Перемишля Болонський
1463 рутенської нації Бенедикт Сервінус Сорбонна
1463 Іван Тинкевич з Києва Сорбонна
1466 Дмитро Степанович з Києва Краківський
1469 русин Юрій Дрогобич. Справжнє ім’я, як вважають вчені, – Юрій Котермак Краківський
1475 русин Михайло Тичина Падуанський
1478 Юрій Дрогобич (Юрій Котермак) Болонський
1486 русин Микола Тичина Падуанський
1489 Яків Петрович з Ковна Краківський
1491 Яків Іванович, мешканець Кам’янецької діоцезії Краківський
1495 Микола Іванович з Журавника Краківський
1499 Павло з Кросна Грайфсвальдський
1503 Станіслав Петрович з Вільно Краківський
1503 Валентин Михайлович зі Львова Краківський
1503 Олексій Петрович Могила Краківський
1512 Лабун із Кам’янеччини Віттенберзький
1520 Матвій Гіронімович з Дрогочина Луцького владицтва Краківський
1521 русин Неополітанус Каспер з Нового Міста (?) Краківський
1528 русин, роксолан Станіслав Оріховський Роксолан Віттенберзький
1530 Іван Грошка з Луцька Краківський
1533 русин Валентин Геснер Віттенберзький
1535 русин Григорій Тичина Падуанський
1537 Станіслав Микитко Віттенберзький
1537 Іван Лісницький Віттенберзький
1538 русин Іван зі Львова Віттенберзький
1538 русин Матіас із Журавець Віттенберзький
1547 русин Клебен Беський Кенігсберзький
1547 русин Іван Сорока з Поділля Кенігсберзький
1547 русин Станіслав Зерницький з Поділля Кенігсберзький
1549 Іван Рокита Базельський
1549 Іван Миколайович Вишенський Краківський
1551 Станіслав Грош Базельський
1551 Андрій Іванович з Києва Краківський
1557 Мартин Тичина Падуанський
1557 Станіслав Кокошко Базельський
1557 Матеуш Черненко Краківський
1557 Петро Петрович Соколовський Краківський
1561 русин Станіслав Старзеховіус Базельський
1561 русин Станіслав Кернегус Базельський
1562 русин Петро Корсан Лейпцизький
1562 русин Юрій Келяновський Лейпцизький
1562 русин Микола Тарановський Лейпцизький
1563 Іван Кішка Базельський
1563 русин Павло Русин Лейпцизький
1564 Петро Київський Краківський
1566 Гороховський з Волині Краківський
1567 студент “нації рутенської з України” Андріан Загорикус Сорбонна
1573 Капуста з Галича Краківський
1573 Олександр Пронський, син київського воєводи Гейдельберзький
1579 Симон Матвійович Озерський, Київ Краківський
1581 Микола Осторіг Базельський
1581 Андрій Рожанка Кельнський
1592 Іван Тичина Краківський
1594 ієромонах Кіпріян Падуанський
1594 Іван Тичина Падуанський
1594 Іван з Бучача Падуанський
1594 Станіслав Коритко із Звенигорода Падуанський
1596 Олександр Тризна Базельський
1596 Станіслав Волович Базельський
1600 брати Олександр та Костянтин з Острога Падуанський
1602 Станіслав Кішка Падуанський
1603 Лукаш Фолянович Оломоуцький
1603 брати Сенют — Оврам і Христофор із Ляховець на Волині Гейдельберзький
1604 Іван Северинович Кропивницький, Київ Краківський
1605 Іван Малишко, шляхтич із Мократиців на Волині Гейдельберзький
1605 Мелетій Смотрицький Віттенберзький
1610 Михайло Скошовський Кельнський
1615 Якуб Галятович Краківський
1616 Ієромонах Іезекиель Курцевич Падуанський
1617 Олександр Зборовський із Зборова Падуанський
1617 Павло Скоп Падуанський
1619 Павло Бохнацький з Поділля Гейдельберзький
1620 Микола Іванович Мелешко, Київ Краківський
1621 Євстафій Волович з Вишнівця Падуанський
1621 Олександр Корибут з Вишнівця Падуанський
1627 Скаба Андрій Андрійович, Київ Краківський
1628 Іван Степанович Дедеркала, Київ Краківський
1630 полковник Станіслав Морозенко Падуанський
1630 Інокентій Гізель Кембріджський
1631 Олександр Христофорович Третяк, Київ Краківський
1631 Ісайя Трофимович-Козловський Замойська академія
1632 Мацій Мазурко та Іван Маркевич Падуанський
1632 Немиричі – діти старшини Оксфордський
1635 Іван Теодорович Ющенко, Київ Краківський
1637 роксолан Станіслав Вицянський Падуанський
1637 роксолан Олександр Гукович Падуанський
1640 Костянтин Романович Мормиль Краківський
1640 Григорій Артемович Огризко, Київ Краківський
1643 Іван Уженевич Сорбонна
1650 сини полкового обозного Ханенка Віттенберзький
1651 І.Сус, холмський священик, або Андрій Ручка Оломоуцький
1656 русин Августин Зимницький, русин з Могильова, лектор теології, професор Падуанський
1660 національність – українець, Київський дистрикт. Йозеф Данило Дзик, кафедральний вікарій Луцький Падуанський
1660 Михайло Андрелла (Оросвигівський) Віденський
1673 русиняк Хмельовський Падуанський
1686 “русинський схоластик” Кароль Превані Падуанський
1689 Василь Русанович зі Львова Падуанський
1700 козаки багато студентів написали, що вони козаки Кенігсберзький
1728 Симеон Тодорський родом із Золотоноші, вихованець Київської академії Галле та Єнський
1739 киянин Григорій Козицький Лейпцігський
1739 Іван Козинський Лейпцігський
1739 Микола Мотоніс із Ніжина Лейпцігський
1746 козак Дунін-Борковський, козак з Чернігова Кенігсберзький
1752 сини омельницького сотника Григорія Остроградського Лейпцігський
1753 син переяславського сотника Арсен Безбородько Лейпцігський
1754 Іван Полетика з села Варви Роменського повіту Лейденський
1760 Іван Хмельницький (з рідні Богдана Хмельницького) Кенігсберзький
1761 П.Ц. Погорецький Лейденський
1763 русо-українець Іван Новицький Кенігсберзький
1762 українець Яків Хорошкевич Кенігсберзький
1765 Максим Березовський Болонський
1767 С.О.Леонтович, родом із села Максимівки Страсбурзький
1770 українець Яків Денисів Кенігсберзький
1770 Мартин Тереховський з Гадяча Страсбурзький
1775 Андрій і Михайло Базилевські з Полтавщини Кенігсберзький
1775 Іван Максимович з Миргорода Кенігсберзький
1775 Федір Туманський Кенігсберзький
1775 Іван Кулябка Кенігсберзький
1777 брати Білушен з Полтавщини Лейпцігський
1777 Федір Паскевич з Полтавщини Лейпцігський
1777 брати Милорадовичі Лейпцігський
1777 Роман Зебриців з Харкова Лейпцігський
1780 Михайло Щербак з Пирятина Кенігсберзький
1781 Григорій Розумовський, син гетьмана Кирила Лейденський
Коментарі
Звичайний патріотизм повинен бути підкріплений надійними джерелами і фактами, які можна використовувати як для свого усвідомлення, так і для «ідеологічних дискусій».
Вгору