Міфи і стереотипи
За радянської влади Білгородщина не входила до складу України.
Історична реальність
Білгородщина була спірною територією. Нетривалий час вона підпорядковувалася української адміністрації.
У період існування Української держави гетьмана П.Скоропадського у 1918 році Білгородщина входила до її складу. Ця обставина враховувалася і більшовиками, які розпочали наступ на Україну взимку 1918/19 року. Уряд радянської України прийнятим у січні 1919-го декретом затвердив належність Білгородського повіту до Харківської губернії, тобто українській стороні.
Ця позиція викликала незадоволення керівництва Курської губернії, до складу якої Білгород входив до революції. Остаточне рішення було за Кремлем. Як зазначав у кінці січня 1919 р. голова Раднаркому України Х. Раковський, «Тимчасовий робітничо-селянський уряд України створений згідно з постановою ЦК РКП, є його органом і виконує всі розпорядження та накази ЦК РКП беззаперечно».
Внаслідок безпосередньої вказівки Кремля у лютому 1919 р. була затверджена постанова РНК УСРР «Про адміністративне управління на території прифронтової смуги України», згідно якої керівництво УСРР визнавало чинними дореволюційні міжгубернські межі, а, отже, Білгородський повіт передавався Росії.
Протягом 1920 рр. керівництво УСРР неодноразово піднімало питання про передачу республіці Білгорода (дивись: “Формування українсько-російського радянського адміністративного кордону (1918-1928)”).