Росомони – стародавні росичі/русичі?

Міфи і стереотипы

Росомони – стародавні росичі/русичі?

Історична реальність

Росомони – германський рід, а ніяк не “плем’я росів / мужів роських”.

Росомони згадуються в творі автора VI ст. Йордана “Гетика” (або “Про походження та діяння гетів» (германців-готів)). Припущення про слов’янську (роську / руську) приналежність Росомонів, згаданих в контексті подій середини 370-х рр., є зразком упередженого пошуку бажаного результату. Росомони – германський рід, і твердження про їх слов’янскість не мають під собою підстав.

Росомони фігурують в джерелах лише одного разу – в згаданій “Гетиці” Йордана. Причому контекст згадки Росомонів настільки прозорий, що угледіти в ньому “могутнє плем’я слов’ян-росів / русів” могли тільки дослідники, твердо налаштовані відшукати “росів” якомога глибше у віках. Варто привести всю “історію росомонів по Йордану” повністю:

“/ … / Невірний рід Росомонів, який тоді поряд з іншими виявляв покірність йому [королю Херманаріку – нам звичніше ім’я старих перекладів “Германарих”], скористався наступним зручним випадком обдурити його. Адже після того як король, рухомий люттю, наказав якусь жінку по імені Суніхільда з названого роду за підступний відхід від чоловіка розірвати, прив’язавши до лютих коней і спонукавши [коней] бігти в різні боки, її брати Сар і Аммій, бажаючи помститися за загибель сестри, вдарили мечем в бік Херманаріка.”

Є варіанти перекладів, в яких “Rosomonorum gens” трактується як “плем’я росомонів”. Це цілком можливе в силу того, що в пізньоантичній латині “gens” могло означати і рід, і плем’я. Але А.Н. Анфертьєв, автор цитованого вище перекладу, справедливо, на наш погляд, вважає, що мова йде про близькоспоріднену групу (сестра і два брати), тобто саме про рід. Треба мати на увазі і більш загальні міркування. По-перше, було б дивно, якби “могутнє плем’я”, підпорядковане готським королям, згадувалося в джерелах лише одного разу. Той же Йордан досить докладно перераховує всіх підданих “держави Херманаріка”. По-друге, дуже сумнівно, що таке “могутнє племя”, представники якого зіграли мало не ключову роль в катастрофі “держави Херманаріка” (король невдовзі помер від отриманої рани і це, на думку автора “Гетики”, було суттєвим фактором в розгромі готів гунами), в перебігу подальшого полутисячоліття жодного разу не з’явилося на сторінках хронік.

У кожному разі, германські імена росомонів (насамперед – “фатальної жінки” Суніхільди) незалежно від того, рід росомонів – або плем’я, роблять будь-які міркування про їх слов’янство безперспективними.