Лист до МОН з приводу дисертації Стасюк Олесі Олександрівни

Міністру освіти і науки України

Сергію ШКАРЛЕТУ

(копія) Директору Департаменту атестації

кадрів вищої кваліфікації

Світлані КРИШТОФ

(копія) Голові експертної ради МОН

з історичних наук

Івану ПАТРИЛЯКУ

ШАНОВНИЙ ПАНЕ МІНІСТРЕ!

Українська історична громадськість стурбована ситуацією, що останніми місяцями склалася навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Частина загальної проблеми належать до компетенції Вашого міністерства.

На тлі публічних обговорень фахівцями скандальних спроб фальсифікації цифр жертв втрат від цієї безпрецедентної трагедії українського народу, відбувся захист докторської дисертації директорки Національного музею голодомору-геноциду Олесі СТАСЮК (24 грудня 2021 р., Університет Григорія Сковороди у Переяславі) на тему: «Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років в УСРР».

Захист пройшов успішно.

Проте, ще до захисту були оприлюднені факти плагіату у даній роботі, яка 14 грудня 2021 року була офіційно опублікована на сайті згаданого університету. Зокрема на нашому сайті likbez.org.ua вийшла стаття доктора історичних наук, професора Віктора БРЕХУНЕНКА «Тепер зрозуміло, хто протягує російські тези в українських наукових колах», де наочно (у порівняльній таблиці) представлені прояви плагіату в лише одному з розділів дисертаційної роботи. Стаття була передрукована на популярному та авторитетному сайті «Історична правда» під назвою «“Переяславська зрада”: аналіз наукової роботи очільниці Музею Голодомору».

Ситуація набула публічного розголосу. Відтепер наукова історична громадськість стурбована як самою ситуацією з «успішним захистом» на тлі очевидних для експертів з проблематики дисертації проявів плагіату, так і тим, що репутація музею (який має ексклюзивне значення для національної пам’яті українства) може бути дискредитованою всередині країни та поза її межами. У цій ситуації чимало запитань викликає також одноголосне схвалення дисертаційної роботи спеціалізованою вченою радою.

Мало того, українська історична спільнота була здивована тим фактом, що Олеся СТАСЮК і її науковий консультант професор Володимир СЕРГІЙЧУК для теми дисертаційного дослідження обрали проблематику, яка вже захищалася, під керівництвом того ж таки професора Володимира СЕРГІЙЧУКА, у 2013 році (кандидатська дисертація Аліни ФІЛЬВАРКОВОЇ «Інститут уповноважених як інструмент здійснення більшовицької політики в українському селі (1928 – 1933 рр.)». – Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2013).

Питання оцінки якості захищених дисертаційних робіт відноситься до компетенції Вашого міністерства. Звертаємося до Вас з проханням провести додаткову експертизу дисертаційної роботи Олесі СТАСЮК, аби уникнути надалі скандалів, пов’язаних з оцінкою трагедії українського народу, що може зашкодити й на міжнародному рівні процесові визнання Голодомору 1932 – 1933 років геноцидом.

Сподіваємося на Вашу підтримку у цій, репутаційно важливій для нашої держави, справі.

 

З повагою

Кирило ГАЛУШКО

кандидат історичних наук, доцент

старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ

координатор громадського проєкту

«LIKБЕЗ. Історичний фронт»

 

Цей лист надійшов до  МОН. Він має вхідний номер 1429/0/1-22 від 12.01.2022 року.