Спадкоємець Хмельницького «гетьман-зрадник» Іван Виговський проводив зовнішню політику, що абсолютно суперечила політиці «проросійського» Богдана Хмельницького?

Міфи і стереотипи

Спадкоємець Хмельницького «гетьман-зрадник» Іван Виговський проводив зовнішню політику, що абсолютно суперечила політиці «проросійського» Богдана Хмельницького

Історична реальність

Виговський діяв, як безпосередній ідеолог і продовжувач зовнішньої політики Хмельницького, виходячи з геополітичних пріоритетів Козацької держави

Міф про «гетьмані-зрадника» Виговського, сформульований в російській історіографії і пропаганді 19 в., виступав свого роду зразково-показовим прикладом краху політики українських гетьманів, що встали на шлях «зради» союзу з Росією.
Перш за все, варто нагадати, що починаючи з 1650 майбутній гетьман займав пост генерального писаря, в сферу компетенцій якого входило керівництво дипломатичною службою та підготовка міжнародних угод. Таким чином, Виговський був найближчим соратником Хмельницького у формуванні зовнішньополітичного курсу Козацької України, в тому числі і її московського вектора. Відомо, що вже починаючи з 1651 року він безпосередньо вів переговори з царськими посланцями.
Перші кроки Виговського в галузі зовнішньої політики після набуття ним гетьманської булави, також повністю узгоджувалися з курсом Хмельницького 1655-1657 рр. Зокрема, – після фактичної денонсації Віленським перемир’ям 1656 переяславських домовленостей c Москвою. Після цього Хмельницький розгорнув інтенсивний пошук нових союзників по антипольської коаліції. У січні 1657 стартував обмін посольствами між Швецією і Україною, а в жовтні того ж року, вже після обрання Виговського гетьманом, був підписаний масштабний договір про військово-політичну співпрацю.
Аналогічний характер носили дії Виговського в «білоруському питанні» – конфлікті щодо московської / української приналежності земель Південно-Східної Білорусії, котрий розпочався в 1655 г. Хмельницкий наполягав на тому, що захоплені козацькими військами Могильов, Орша, Старий Бихів, Шклов, Борисів з околицями повинні належати по «праву шаблі» Гетьманщині. Спроби Москви силою витіснити козацькі гарнізони з цих територій викликали енергійний опір Хмельницького, а в 1657-1658 рр. послужили однією з причин розриву Виговського з Кремлем. Таким чином, Виговський виступав не тільки ідеологом, але і фактичним виконавцем зовнішньополітичних ініціатив Хмельницького.

Що почитати:
Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політічної легітімації: стосунки Із Москвою та Варшавою, 1654-1665. – К., 2001.
Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. – К., 2004.