Походження українців

Укри – найдавніше слов’янське плем’я, пращури українців?

Міфи і стереотипи

Укри – найдавніше слов’янське плем’я, пращури українців, чи навіть – усіх слов’ян загалом

Історична реальність

Укри (украни, укряни, вукрани) – слов’янське плем’я (союз племен), що мешкало на території сучасної Німеччини і не має стосунку до української історії.

“Стародавні укри” є об’єктом чисельних псевдопатріотичних інсинуацій, що видають їх як “першоукраїнців”. “Ступінь давності” укрів – величина довільна: від близького до історичних реалій початку середньовіччя до абсолютно фантастичної кам’яної доби. На жаль, у медіа (насамперед – в Інтернеті, а також у телевізійному просторі) розмисли вітчизняних прихильників “фолк-хісторі” часто-густо позиціонують як точку зору української історичної науки. Проте останнє аж ніяк не відповідає дійсності: бачення “укрського питання” українськими дослідниками жодним чином не відрізняється від бачення європейської історіографії (дивись: “Чи існують “древні укри” в українських підручниках?”).

Історично достовірні укри (Uchri), вони ж – украни/вукрани/укряни (Ucranі,  Vucrani) – слов’янське плем’я (союз племен?), що заселяло басейн річки Укер/Іккер (нім. Ucker/Uecker) у міжріччі Одеру та Ельби. Припускають, що етнонім “украни” є похідним від назви ріки (пор. “бужани”, струмяни”). Назву ж річки (у слов’янській вимові “Укра”, суч. польск. Wkra) більшість дослідників виводить зі слов’янського терміну vikru “стрімкий”, “швидкий”.

Більшість згадок укранів/укрів у джерелах пов’язана із подіями Х ст., а саме – з експансією німецьких правителів (насамперед – маркграфів Саксонської марки) на землі західних слов’ян. Присутня в літературі думка щодо проживання укранів на берегах Укера ледь не з VІ ст. н.е. має дуже хитке обґрунтування. Зазначена гіпотеза спирається на найбільш ранню дату розселення в цьому регіоні слов’ян (носіїв суківсько-дзедзицької археологічної культури). Втім, жодної інформації щодо укранів немає ані для VІ ст., ані для більш пізніх періодів. Зокрема, доволі показовим є те, що укранів не знає т.зв. “Баварський географ” другої половини ІХ ст.

“Підкорення” слов’ян Ельбо-Одерського межиріччя у Х ст. мало номінальний характер. Ці землі протягом ХІ – поч. ХІІ ст. були предметом територіальних суперечок між Священною Римською імперією та Польським королівством, а населення зазначених областей залишалося доволі самостійним. Переломним моментом в історії регіону став т.зв. Хрестовий похід проти слов’ян 1147 р. Саме після нього розпочалася активна аграрна колонізація регіону німецькими поселенцями, а також пожвавилася місіонерська діяльність католицького кліру серед слов’ян.

Насідком цих процесів стала доволі швидка асиміляція слов’янського населення. Примітно, що джерела другої половини ХІІ – ХІІІ ст. вже практично не згадують слов’янські племінні назви. Як “релікти” вони зберігалися здебільшого у топоніміці. Зокрема, серед топонімів фігурує й така собі “terra ukera”. Втім зазначимо, що пізньосередньовічні та сучасні топоніми (Uckerland, Uckermark) мають на увазі радше не “землі укрів/укранів”, а “землі навколо Укеру/Іккеру” (річки).

Наостанок залишається зробити кілька зауваг щодо гіпотез про можливу спорідненість середньовічного населення території України та укранів. Історичні коріння укранів пов’язані з територією України (точніше – з її північною частиною) так само, як із  доволі умовною “прабатьківщиною” пов’язані всі без винятку слов’янські народи (як зниклі, так і ті, що існують сьогодні).

Досить ненадійне підґрунтя мають також припущення, що зустрічаються в параісторичній літературі, щодо переселення в ХІ –ХІІ ст. укранів під тиском німецьких завойовників в межі сучасної України. Історичні свідчення тут просто відсутні. Археологічний матеріал, щоправда, дозволяє ставити питання про наявність якихось відносин між населенням Південної Русі та Ельбо-Одерського межиріччя. Втім, характер цього матеріалу цілком промовистий: йдеться про торгівельно-обмінні відносини, не виключено  – про переселення невеличких груп населення (окремі сім’ї/роди), але аж ніяк не про масштабні міграції.

464948_original

Сатиричне зображення міфу про давніх укрів, що копають Чорне море

Отже, украни є доволі чітко локалізованим у просторі та часі явищем. Це явище не має практично жодного стосунку до території сучасної України, а тим більше – до етногенезу українців. Всілякі фантазії про “стародавніх укрів” мають обтяжувати сумління лише своїх творців, а також сумління “об’єктивних критиків” цієї антинаукової маячні, котрі свідомо чи несвідомо сприяють популяризації зазначеної маячні.

Дивись також спростування російської пропаганди про укрів на сайті Stop Fake

Коментарі
Звичайний патріотизм повинен бути підкріплений надійними джерелами і фактами, які можна використовувати як для свого усвідомлення, так і для «ідеологічних дискусій».

© 2014-2016 Ликбез. Atlaskit.

Вгору