Блог

Таємниці графіті на стінах храму Святого Пантелеймона в Галичі

pant

Храм Святого Пантелеймона в Галичі

Епіграфічна спадщина храму Святого Пантелеймона в місті Галич представлена написами, виконаними різними мовами та в різні періоди існування святині. Впродовж більш як столітнього вивчення графіті храму, найбільше зацікавлення  дослідників привернули кириличні написи. Не дивно, адже в них містяться свідчення, які  не завжди знаходять відображення у літописних джерелах. Ще одним істотним  аргументом на цю користь було те, що дотепер не вдалось виявити відомостей, де було б вказано точну дату заснування храму або ж інформацію про ранній період функціонування пам’ятки.

Епіграфічне джерело, яке міститься в захристії на північній стіні на блоці V. 27, (Нами прийнята вищезазначена нумерація, задля точної локалізації графіті. Де, V – номер ряду, починаючи знизу вгору, а 27 – номер блоку зліва направо) збереглося досить добре.

Графіті з іменем Уляни, блок V. 27. Фото 1976 р. Архів інституту «Укрзахідпроектреставрація»

Графіті з іменем Уляни, блок V. 27. Фото 1976 р. Архів інституту «Укрзахідпроектреставрація»

Напис відкрив та дослідив львівський історик мистецтва Володимир Вуйцик. Графіті  носить поминальний характер. Текст напису вчений розчитує наступним чином: «Въ ЛѢТО (S)ѰЧЕ Е (6795) ПРъЗТАВИСѦ УЛИѦНА МЦА МАѦ В ЗІ ДНЬ». Дата в написі означає 1287 р. На думку дослідника, у подачі року титли над цифрами немає, пропущено літеру «зело» для позначення тисячі (6). В. Вуйцик, робить спробу ідентифікувати ім’я Уляна, проте, Галицько-Волинський літопис не знає такого імені. Вірогідно,  Уляна це дочка або дружина одного із галицьких бояр чи священиків храму Св.Пантелеймона. Проте ми більше cхиляємось до думки, що Уляна все ж таки мала відношення до священичого сану. Оскільки графіті розміщене в захристії, куди мало доступ

Графіті з іменем Уляни, блок V. 27. Прорис виконаний В. Вуйциком

Графіті з іменем Уляни, блок V. 27. Прорис виконаний В. Вуйциком

здебільшого духовенство, або наближені до нього особи. А також те, що тут вжито дієслово «преставилася», а не «померла», чи «умре». Та поміж тим, у літописах коли повідомляється про смерть когось із князів завжди застосовується форма «преставится».

У 2013 році цей напис обстежив київський дослідник В’ячеслав Корнієнко, який стверджує, що насправді літера «зело» не пропущена. Окрім того прочитує зовсім інший рік:  «Въ лѣто 6702 (1194) пръстависѧ Үлиѧна мџа маѧ въ ЗІ днь». Тобто: «В літо 6702-ге (1194) приставилася Уляна місяця травня у 17 день».

Інскрипція, яка знаходиться на південному фасаді на торцевій стороні блоку ІІІ.12, на переконання В.Корнієнка виконана тим же автором, що і попереднє графіті. На що вказує спільна, для двох написів, графіка та динаміка використання літер.

Інскрипція на блоці ІІІ. 12. Фото 2015 р.

Інскрипція на блоці ІІІ. 12. Фото 2015 р.

Це графіті значно скромніше за попереднє, адже окрім дати події, більше нічого не містить. Та все ж поміж тим це джерело являє собою значний науковий інтерес та має принципове значення для датування храму. На жаль, через пошкодження каменю та погані прорізи окремих літер, думки вчених розділилися. Палеограф з Санкт-Петербургу Тетяна Рождественська та В.Корнієнко переконані, що тут йдеться: «Въ ЛѢТ SѰВЕ(6702) МЦА АВГ». Тобто тут йдеться про 1194 р. Дослідниця з Санкт-Петербургу переконує, що форми накреслення літери «α», яка тут використовується тричі, вкладаються в хронологічні рамки другої половини ХІІ століття. Натомість В.Вуйцик прочитував: «Въ ЛѢТ SѰKЕ(6720) МЦА АВГ». Себто, 1212 рік. З чим збігається і наше прочитання. Ретельне обстеження  напису, відкидає  будь-які сумніви. Літера «В» зустрічається в тексті двічі та має чітко вирізані горизонтальні лінії,  натомість літера, яка йде наступною після «Ѱ», таких ліній немає, тому ця буква – «К».

Напис з іменем Богдана, блок ІІІ. 15. Фото 2015 р.

Напис з іменем Богдана, блок ІІІ. 15. Фото 2015 р.

Напис з іменем Уляни, це не єдиний поминальний напис, що зустрічається на стінах храму. Ще один схожий напис виконаний кирилицею міститься на тому ж південному фасаді на блоці ІІІ. 15. Текст графіті значно пошкоджений, оскільки поверх нього вибитий силует церкви з трьома хрестами. Тому зараз прочитати його досить не просто.

На щастя, Т.Рождественська звернула увагу на це епіграфічне джерело, та навіть зробила прорис його.

В написі йдеться: «Въ лѣто 6737(1229) месяца Маіѧ в І (Е) умре Богда(н)». Дослідниця ідентифікує напис як: «В літо 1229, травня 10 помер Богдан». Як бачимо, в цьому випадку використано дієслово «умре», що свідчить про відсутність духовного сану у померлого. Тут також, як  і в написі з Уляною, не можемо достеменно сказати, хто такий Богдан. На думку дослідниці, це графіті є діловим документом та після напису ХІІ cтоліття про землю «Бояна», віднайденого на стінах Софії Київської, це другий епіграфічний текст подібного роду.

Також Тетяна Рождественська вважає, що вищезазачені написи виконані по сирому тиньку, а значить їх можна датувати часом будівництва храму. Однак, київський  дослідник епіграфіки В’ячеслав Корнієнко не погоджується з цим твердженням.

Графіті-написи храму Святого Пантелеймона – це єдині свідки першого етапу існування святині, які збереглися до наших часів та мають принципове значення для датування храму. Адже саме завдяки їм вдалось з’ясувати, що церква зведена в останній чверті ХІІ століття. Однак, окрім датування деякі написи донесли до нас ще й імена. Відомо, що в числі перших парафіян святині були Уляна та Богдан.

Отож, якщо написи-графіті знайдені на стінах Софіївських соборів Києва та Новгорода є свідченням високого рівня грамотності і книжної освіченості Київської Русі, то графіті храму Святого Пантелеймона в Галичі дозволяють говорити про освіченість жителів Галицької землі, а пізніше і Галицько-Волинської держави.  

 

 

 

Коментарі
Звичайний патріотизм повинен бути підкріплений надійними джерелами і фактами, які можна використовувати як для свого усвідомлення, так і для «ідеологічних дискусій».

© 2014-2016 Ликбез. Atlaskit.

Вгору