Перепис населення

Етнічний склад українських губерній (за даними перепису населення Російської імперії 1897 р.)

Распределение восточных славян, согласно переписи

Розподіл східних слов’ян, відповідно до перепису.

Загальний перепис 28 січня 1897 року був першим та єдиним в історії Російської імперії. Хоча питання про національність не ставилося, перепис фіксував розподіл населення за ознакою рідної мови. Важливо, що незважаючи на офіційну концепцію «триєдиного російського народу» (який нібито складався з «великоросів», «малоросів і «білорусів»), перепис враховував окремо носіїв російської (великоруської) та української (малоросійської) мов. Результати перепису продемонстрували, що носії української мови становлять більшість населення дев’яти губерній імперії. Ці губернії розглядалися як базові для створення автономії представниками українського національного руху на межі ХІХ та ХХ століть (дивись: “Адміністративно-територіальний поділ українських земель в Російській імперії на 1914 рік”“Українське питання (1914)“, “Грушевський. Якої автономії і федерації хоче Україна”, “Український національний конгрес-з’їзд 6-8 квітня 1917″, III Універсал Центральної Ради).

Суперечка про національний характер українського Південного Сходу виникла влітку 1917 року, коли Тимчасовий Уряд Керенського вирішив обмежити територію автономної України, керовану Центральною Радою, п’ятьма губерніями. Були вилучені Харківська, Катеринославська, Херсонська і Таврійська губернії. Саме вони фігурують у наведеній нижче таблиці як «Південний Схід». У підрахунках населення 9 українських (і зокрема 4 південно-східних) губерній ми не враховуємо жителів Криму, який належить до Таврійської губернії.

Українські губернії

адміністративні одиниці

малороси (українці)

великороси (росіяни)

інші

разом

(100%)

кіл-ть

%

кіл-ть

%

кіл-ть

%

Волинська

2 095 579

70,1

104 889

3,5

789 014

26,4

2 989 482

Подільська

2 442 819

80,9

98 984

3,3

476 496

15,8

3 018 299

Київська

2 819 145

79,2

209 427

5,9

530 657

14,9

3 559 229

Чернігівська

1 526 072

66,4

495 963

21,6

275 819

12,0

2 297 854

Полтавська

2 583 133

93,0

72 941

2,6

122 077

4,4

2 778 151

Харківська

2 009 411

80,6

440 936

17,7

41 969

1,7

2 492 316

Катеринославська

1 456 369

68,9

364 974

17,3

292 331

13,8

2 113 674

Херсонська

1 462 039

53,5

575 375

21,0

696 198

25,5

2 733 612

Таврійська (загалом)

611 121

42,2

404 463

27,9

432 206

29,9

1 447 790

Разом по українським губерніям (без Криму)

16 940 985

76,2

2 586 989

11,7

2 695 841

12,1

22 223 815

Разом по Південному Сходу (без Криму)

5 474 237

66,1

1 604 785

19,4

1 201 778

14,5

8 280 800

Повіти та градоначальства Таврійської губернії

Таврійська губернія Російської імперії складалася з 8 повітів і 2 градоначальств. Три повіти (Дніпровський, Мелітопольський і Бердянський) належали до материкової частини, а решта – до Криму. Згідно даних перепису 1897 року, українці становили абсолютну більшість в материковій частині та відносну більшість в цілому по губернії. При цьому в півострівний частини Таврійської губернії українці становили меншість. У зв’язку з таким станом справ, кримська проблема зазвичай розглядалася окремо від південно-східної. Ще в 1917 році лідери національного руху претендували на включення в українську автономію тільки материкової частини Таврійської губернії, хоча пізніше не лишали без уваги і Крим. В наших таблицях дані про сумарне населення Південного Сходу всюди розраховані без Криму.

Північні (материкові) повіти Таврійської губернії

адміністративні одиниці

малороси (українці)

великороси (росіяни)

інші

разом

(100%)

кіл-ть

%

кіл-ть

%

кіл-ть

%

Дніпровський (Олешки) 156 151 73,6 42 180 19,9 13 910 6,5 212 241
Мелітопольський 211 090 54,9 126 017 32,8 47 132 12,3 384 239
Бердянський 179 177 58,8 55 303 18,1 70 238 23,1 304 718
Разом по Північній Таврії 546 418 60,6 223 500 24,8 131 280 14,6 901 198

Повіти та градоначальства кримської частини Таврійської губернії

адміністративні одиниці

малороси (українці)

великороси (росіяни)

інші

разом

(100%)

кіл-ть

%

кіл-ть

%

кіл-ть

%

Перекопський 11 316 22,0 11 743 22,9 28 334 55,1 51 393
Євпаторійський 13 345 21,1 11 107 17,6 38 759 61,3 63 211
Сімферопольський 10 132 7,2 42 833 30,2 88 752 62,6 141 717
Ялтинський 2 024 2,8 19 879 27,1 51 357 70,1 73 260
Феодосійський 13 304 11,5 34 974 30,2 67 580 58,3 115 858
Керч-Єнікальське 7 037 16,1 24 370 55,8 12 291 28,1 43 698
Севастопольске 7 545 13,1 36 057 62,8 13 853 24,1 57 455
Разом по Криму 64 703 11,9 180 963 33,1 300 926 55,0 546 592
Розподіл українців, росіян та інших народів в південно-східних губерніях

Співвідношення українців, росіян та інших на Південному Сході за даними перепису.

1. Харківська губернія.

2. Катеринославська губернія.

3. Північ Таврійської губернії.

4. Херсонська губернія.

Праворуч карти – діаграма з даними по Південному Сходу загалом.

Дані по Області Війська Донського

адміністративні одиниці малороси (українці) великороси (росіяни) інші разом(100%)
кіл-ть % кіл-ть % кіл-ть %
Таганрозька округа 254 819 61,7 131 029 31,7 27 147 6,6 412 995
Разом по Дону 719 655 28,0 1 712 898 66,9 131 685 5,1 2 564 238

Частина території сучасних Донецької та Луганської областей до революції належала до Області Війська Донського, переважно до Таганрозької округи. (дивись: “Донецька і Луганська області – це історичні землі донських козаків, а не України?”).

Загальні переписи населення:

1897  1926  1939  1959  1970  1979  1989  2001

Коментарі
Звичайний патріотизм повинен бути підкріплений надійними джерелами і фактами, які можна використовувати як для свого усвідомлення, так і для «ідеологічних дискусій».

© 2014-2016 Ликбез. Atlaskit.

Вгору