Французька карта “Чорне море, колишній Понт Евксинський, названий турками Кара-деніз, а козаками Чорно-море”. Частини сучасних Одеської та Миколаївської областей зазначені як “Землі козаків або Україна”.
Для європейської картографії XVII-XVIII століть “Україна” була цілком звичним топонімом, що позначав території середнього та нижнього Подніпров’я (дивись карти Боплана і Гомана). В політичному сенсі Україна пов’язувалася передусім із запорозьким козацтвом, вплив якого на Чорноморський регіон для сучасників був очевидним. Так і на цій карті – укладач Ніколя де Фера вважав за необхідне навести дві місцеві назви Чорного моря – турецьке та козацьке.
Вже у ХІХ столітті з карт практично зникає “Україна”, а замість неї з’являються назви, запроваджені Російською імперією. Північне Причорномор’я стали позначати “Південною Росією”, зрідка – “Новоросією”.
Про те, як студенти з України XVII-XVIII століть називали себе “козаками” та “українцями”, дивись: “Самоназви студентів з України-Рутенії в університетах Європи у XIV — XVIII століттях”