Актуальне

Справжні портрети Мазепи зберігаються у Швеції та Польщі?

Міф

Справжні портрети Мазепи зберігаються у Швеції та Польщі.

Історична реальність

Які з відомих раніше зображень Івана Мазепи не є портретами гетьмана і чому?

У результаті наукового пошуку та дискусій навколо портретів Мазепи частина їх була визнана такою, що не є зображеннями українського гетьмана. Перш за все була відкинута ціла низка так званих польських портретiв, до яких відносили різноманітні варіації зображень літнього чоловіка з роздвоєною бородою на взірець гравірованого портрета, виконаного рукою відомого польського художника та гравера Яна Пйотра Норбліна. На гравюрі польського майстра насправді було зображено «жида-орендаря» з маєтку Чарторийських, прозваного «Мазепа. До того ж, монографічне дослідження Зігмунта Батовського на початку ХХ ст. достеменно довело, що художник створив свого «Мазепу» на підставі малюнку, зробленого з натури, а також внаслідок численних творчих доопрацювань образу в майстерні. Про це яскраво свідчать збережені авторські ескізи, які зафіксували етапи творчого пошуку графіка. Час появи твору, творчі завдання, які ставив перед собою автор, фантастичний одяг зображеної постаті, доводять, що це був цілком уявний образ, який нічого спільного не мав з реальним історичним діячем Гетьманщини XVII‒XVIII ст. З. Батовський неодноразово підкреслював, що творові Норбліна навмисно приписували риси історичного портрета. У той час, як він був явним витвором уяви художника, утіленої під впливом творчості Рембрандта. Невідомим широкому загалу довгий час залишався портрет «Польського шляхтича Мазепи», написаний у 1850 році польським художником Яном Морачинським. По суті це була олійна інтерпретація образу, представленого аквафортою Норбліна. Тому разом із аквафортою 1775 р. цей портрет було викреслено з переліку достовірних портретів Мазепи.

 Невідомий художник. Портрет Казиміра Яна Павла Сапєги, поч. XVIII ст.

Невідомий художник. Портрет Казиміра Яна Павла Сапєги, поч. XVIII ст.

У першій третині ХХ ст., завдяки дослідженням українських істориків та мистецтвознавців, за портрет Івана Мазепи перестали вважати зображення з замку в Підгірцях. Як виявилося, це міг бути портрет Станіслава Ревери Потоцького в похилому віці. Однак довгий час, українські історики, мистецтвознавці та популяризатори історії послуговувалися копією цього портрету, виконаного Гнатом Хоткевичем і опублікованим у першому випуску його «Історичних альбомів» 1909 році. Нині цей образ однозначно викреслений зі списку імовірних портретів Мазепи.

Крім вище згаданих «польських портретів» та їхніх пізніших інтерпретацій та копій, досить скоро з переліку достовірних зображень українського гетьмана було виключено «Портрет гетьмана України» або портрет «Напольного гетмана малороссийских войск» роботи відомого російського художника Івана Нiкiтiна (бл. 1688–1741 рр.). Цей твір був одним з найбільш поширених та популярних на теренах колишньої Російської імперії. Протягом ХІХ ст. саме з нього найчастіше писали низької мистецької вартості копії, які буквально заполонили маєтки тодішніх поміщиків, а згодом фонди українських музеїв. Нині оригінал цього портрету можна побачити в Російському музеї Петербурга, а численні копії та наслідування майже в усіх музеях України.

 Ян Пйотр Норблін. «Мазепа, жид-орендар з маєтку Чарторийських» (Mazepa aetat 70), 1775 р.

Ян Пйотр Норблін. «Мазепа, жид-орендар з маєтку Чарторийських» (Mazepa aetat 70), 1775 р.

З середини 1990-х і до початку 2000-х років найбільш достовірними портретами Івана Мазепи, написаними олією на полотні, вважали портрет з картинної галереї в замку Грипсгольм (Ggipsholm, Швеція) та портрет з Державного історичного музею (ГИМ, РФ). Обидва портрети стали відомі науковій спільноті досить давно, але історія з їхньою правильною атрибуцією виявилася дуже довгою та заплутаною. Проблема полягала саме у тому, що на оригіналі зі шведської картинної галереї дійсно містився підпис «Мазепа». До того ж, це зображення, у дещо спотвореному вигляді, використав свого часу Михайло Грушевський в «Ілюстрованій історії України». Як показали дослідження 2008 року, здійснені польською дослідницею Марією Камалайською-Саеєд, обидва портрети, а також усі вірогідні їхні копії та наслідування, зображують не Івана Мазепу, а Казиміра Яна Павла Сапєгу (1637‒1720) – Великого гетьмана Литовського. З висновками дослідниці погодились і литовські мистецтвознавці, і шведські музейники, і українські історики. На жаль, деякі з українців, ще й сьогодні продовжують заперечувати висновки міжнародної групи дослідників, що псує імідж українських музейних працівників та митців.

Отже, використання усіх вище згаданих зображень для ілюстрації зовнішнього вигляду українського гетьмана Івана Мазепи є неприпустимим!

Коментарі
Звичайний патріотизм повинен бути підкріплений надійними джерелами і фактами, які можна використовувати як для свого усвідомлення, так і для «ідеологічних дискусій».

© 2014-2016 Ликбез. Atlaskit.

Вгору