Про проект

LIKБЕЗ. Історичний фронт — громадський просвітницький проєкт з популяризації історії України. Виник у 2014 році після початку російської агресії. Ініціатори представляли академічні та навчальні інституції України. Метою була просвітницька активність у напрямах деміфологізації історії України, що означає і «історичну контрпропаганду» проти російської великодержавної ідеології, і спроби подолати історичне невігластво та міфотворення в Україні. Популярне міфотворення властиве кожній країні, але на жаль, деякі українські «вправи у міфотворчості» використовуються у російській пропаганді. Однак академічна свобода в Україні та відсутність ідеологічного замовлення відкривають для історичної просвіти широкі можливості.

Назва «LIKБЕЗ» є широкозмістовною абревіатурою, не просто «лікнеп», бо в Україні не треба ліквідовувати неписьменність, суспільство натомість потребує грамотності. Це може бути «ліквідацією» беззмістовності, безглуздості та чимало іншого «без-».

Автори-учасники загалом за дванадцять років діяльності проєкту у різних форматах (інтернет-сайт, лекції, публічні заходи, виїзди в АТО, статті, академічні розробки) взяло більше 150 людей, поіменно назвати яких вже не уявляється можливим, але ми їм усім вдячні за їхню шляхетну працю. У кожний конкретний проміжок часу спільнота формувалася під окремі напрямки та ідеї, але до 2022 р. початковим активним та тривалим творчим колективом були наступні достойниці та достойники: М.Відейко, Д.Вортман, А.Галушка, К.Галушко, І.Гоменюк, Я.Гордієнко, С.Громенко, Г.Єфіменко, С.Ком’яхов, О.Косміна, К.Лобанова, М.Майоров, Я.Примаченко, Є.Синиця, О.Сокирко, А.Харук, Б.Черкас, О.Юркова.

Проєкт не є юридичною особою, оскільки завжди був вільним співтовариством істориків (і не лише істориків), заради реалізації певних планів та інших проєктів. У різний час у його діяльності брали участь численні учені, громадські діячі, військові, соціальні активісти.

Координатор проєкту — Кирило Галушко. Протягом дванадцяти років учасники проєкту взяли участь у більш ніж 50 виданнях, відвідали з публічними лекціями десятки міст і сіл України, від сходу до заходу й півдня, військові частини, навчальні заклади, вони є регулярними учасниками теле- та радіопередач і медійних проєктів, є консультантами та учасниками художньо-документальних фільмів. Видання проєкту відзначені на львівському “Форумі видавців” та рейтингу “Книжка року”.

Видавнича діяльність

Командою проєкту із залученням багатьох українських істориків усіх регіонів України була підготовлена низка наукових та науково-популярних праць.

Серія «Історія без цензури», 10-томна популярна історія України.

• Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордони України. — Х.: КСД, 2016.
• Поле битви — Україна. Від «володарів степу» до «кіборгів». Воєнна історія України від давнини до сьогодення. — Х.: КСД, 2016.
• Тіні згаданих предків. Від склавинів до русинів. Прадавня Україна, Русь і походження українців. — Х.: КСД, 2016.
• Лицарі дикого поля. Плугом і мушкетом. Український шлях до Чорного моря. — Х.: КСД, 2016.
• Русь «після Русі». Між короною і булавою. Українські землі від королівства Русі до війська запорозького. — Х.: КСД, 2016.
• Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648–1783. — Х.: КСД, 2016.
• У кігтях двоглавих орлів. Творення модерної нації. Україна під скіпетрами Романових і Габсбургів. — Х.: КСД, 2016.
• На бій за волю. Перемога через поразки. Україна у війнах і революціях 1914—1921 років. — Х.: КСД, 2016.
• Україна радянська. Ілюзії та катастрофи «комуністичного раю». 1917—1938 роки. — Х.: КСД, 2017.
• Від Рейхстагу до Іводзіми. У полум`ї війни. Україна та українці у Другій світовій війні. — Х.: КСД, 2017.

Несерійні колективні видання

• Історія українського війська / за заг. ред. В. Павлова. — Х.: КСД, 2016.
• Війна і міф. Невідома Друга світова / за заг. ред. О. Зінченка, В. В’ятровича, М. Майорова. — Х.: КСД, 2016.
• Українські жінки у горнилі модернізації / за заг. ред. О. Кісь. — Х.: КСД, 2017. (переможець в номінації Львівського книжкового форуму)
• Війна з державою чи за державу? Селянський повстанський рух в Україні 1917—1921 років / за заг. ред. В. Лободаєва. — Х.: КСД, 2017.
• Українська Держава – жорсткі уроки. Павло Скоропадський / за заг. ред. К. Галушка. — Х.: КСД, 2018.
• Золота доба українського лицарства. Військо та зброя. Політика і право. Економіка й торгівля. Персоналії / за заг. ред. Б. Черкаса. — Х.: КСД, 2018
• Terra Ucrainica. Історичний атлас України і сусідніх земель / уклад.: В. Вортман, Я. Гордієнко, М. Майоров. — Х.: КСД, 2018. (в своїй номінації «Книжка року – 2019»)
• Ре-візія історії. Російська історична пропаганда та Україна. За ред.В.Єрмоленка. Київ:Інтерньюз-Україна, 2019.
• Український Мультифронтир. Нова схема історії України (неоліт — початок ХХ століття)/ Під.ред.С.Громенка, 2024.
• Символи українофобії матеріали до довідника / Авт.статей К.Галушко А.Гречило, М.Чмир. Керівник прокту .ГБоряк. К., 2025.

Авторські видання учасників проєкту, які вони вважають пов’язаними з «Лікбезом»

• Галушка А., Брайлян Є. Змова диктаторів: Поділ Європи між Гітлером і Сталіним, 1939-1941. — Х.: КСД, 2018.
• Галушко К. Український націоналізм. Короткий курс з історії України. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017.
• Галушко К.. Русь-Малоросія-Україна. К., 1917
• Галушко К. Украинский национализм: ликбез для русских. 1-3 вид, 2017, 2020, 2022. «Темпора», «ФОП Сілаєва» (видавництво «Діда Свирида»)
•  Галушко К. Всемирная история. Российская империя. — Х., КСД, 2019.
•  Гоменюк І. Провісники Другої світової. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації. — Х.: КСД, 2017.
•  Горобець В. Зірки та терени козацької революції. Історія звитяг і поразок. — Х.: КСД, 2017.
•  Горобець В. Світанок української держави. Люди, соціум, влада, порядки, традиції. — Х.: КСД, 2017.
•  Громенко С. (упоряд). Наш Крим. Неросійські історії українського півострова.К.: К.І.С. 2016
•  Громенко С. #КрымНаш. Історія російського міфу. — К.: Хімджест, 2017.
•  Громенко С. Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 р. — К.: К.І.С., 2018.
•  Єфіменко Г, Маслійчук В., Слобідська Україна. Формування українсько-російського кордону / – Київ: [б. в.], 2017. – 35 c. – (LIKБЕЗ. Історичний фронт).
•  Єфіменко Г. Формування східного кордону України. Український Донбас. ‒ [К., 2017]. ‒ 20 с
•  Мозер М. Історія української мови. – К., 2019
•  Пінак Є., Чмир М. Військо Української революції 1917—1921 років. — Х.: КСД, 2017.
•  Харук А. Бойові літаки ХХІ століття. — Х.: КСД, 2017.
•  Шурхало Д. Українська Якбитологія. Нариси альтернативної історії. — Х.: КСД, 2017.

Питання Голодомору.

Наукове висвітлення історії Голодомору є одним із пріоритетів проєкту Likбез. Історичний фронт. У вересні 2021 р. тодішнє керівництво Національного музею Голодомору-геноциду сфальшувало “висновок комплексної судової статистично-криміналістичної експертизи” та намагалося ввести вигадану ним версію до державного дискурсу. Проти цього фальшування першими виступили учасники нашого проєкту. До ініціативи долучилися й інші фахівці та представники громадськості. Кульмінацією став “Відкритий лист проти фальсифікації історії Голодомору-геноциду”, оприлюднений 1 грудня 2021 р. на шпальтах нашого проєкту та в низці інших видань. Завдяки цьому дані зі сфальсифікованого “висновку” не були інтегровані в офіційний дискурс.

Водночас учасники проєкту — Кирило Галушко, Геннадій Єфіменко та Оксана Юркова — виявили плагіат та інші прояви академічної недоброчесності у докторській дисертації тодішньої директорки Музею Олесі Стасюк, захищеній наприкінці грудня 2021 р. У січні 2022 р. вони організували звернення до Міністерства освіти і науки України, де було наведено численні факти плагіату та інших порушень у дисертації. Однак МОН, очолюване тоді Сергієм Шкарлетом, проігнорувало звернення й у червні 2022 р. надало О. Стасюк ступінь доктора історичних наук. Водночас у липні 2022 р. Міністерство культури та інформаційної політики звільнило її з посади директорки Музею. У червні 2023 р. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, розглянувши кілька звернень українських істориків, ініційованих учасниками нашого проєкту, офіційно визнало наявність плагіату в дисертації О. Стасюк і звернулося до МОН із пропозицією позбавити її наукового ступеня. На жаль, Міністерство освіти і науки, тепер уже під керівництвом Оксена Лісового, також проігнорувало це звернення.

МЕДІЙНІ ПРОЕКТИ

Проєкт «Наша революція»

«Наша революція» – спільний всеукраїнський проєкт видання «Ділова столиця» та громадського проєкту Likбез.Історичний фронт, що виходив під редакцією Геннадія Єфіменка. Тривав більше 5 років, розповідає про події від повалення самодержавства до Другого Зимового походу. Кістяк автури складають академічні київські історики, серед учасників нашого проєкту Віталій Скальський, Геннадлій Єфіменко, Оксана Юркова, Андрій Харук, а також Сергій Громенко, Максим Майоров та Еудард Зуб, але загалом географія проживання авторів широка – від Львова до Луганщини, від Криму та Одеси до Чернігова та Харкова. У проєкті близько 250 текстів із середнім об’ємом 12 тис знаків. Фішкою проєкту є акцент на події, яка відбулася рівно 100 років тому і розповідь про неї у ширшому контексті.

Предметом уваги учасників проєкту є «наша революція». В це поняття вкладаються як ті події періоду 1917-1921 рр., що відбувалися на території сучасної України, так і ті, що ініціювалися українцями на теренах сучасної Росії. Окрім подій власне Української революції, у проєкті знайшли відбиток верифіковані розповіді про українську активність у Сибіру та на Кубані (роман Захарченко), про дії більшовиків, білогвардійців та різного роду повстанську боротьбу в Україні тощо. Особлива увага була приділена актуальним і донині питанням Криму та боротьбі за автокефалію православної церкви в Україн (Тетяна Євсєєва)і. Відслідковано і подано на високому професійному рівні проблеми формування кордонів України, причому як східних, так і західних.

«Доленосний 1918. Від революції до незалежності». 10-серійний документальний серіал. Режисер Б.Роженко, ведучий І.Семесюк. Підтримано МКІП.

«Борхес», частина циклу тб-лекцій учених-гуманітаріїв на Суспільному-культура, 2018. 10 лекцій за участі К.Галушка

РОБОТА З ЗСУ

У 2015-2025 рр. ЛІКБЕЗ регулярно співпрацював з військовими частинами та навчальними закладами, допомагав літературою, проводив лекції. Це відбувалося зокрема на Донбачі та в зоні АТО від Попасної до Маріуполя. Загалом було відвідано бл. 40 військових підрозділів, у 2022 р. Часів Яр.

Публічні оцінки проєкту
Щодо творчих продуктів це – «Книжка року – 2019», «Львівський форум видавців – 2017».
Президент України П.Порошенко у своєму твіттері 6 жовтня 2016 року занотував:

«Захист України має відбуватись не тільки зі зброєю в руках. Історики можуть дати бій у гібридній війні — треба створювати популярні проєкти. Як, наприклад, робить «LIKBEZ. Історичний фронт». А також працювати в інтернеті та соціальних мережах, як «Історична правда»».

Заборона проєкту в Росії
У червні 2020 року Нариманівський районний суд Астрахані в Росії виніс ухвалу внести сайт «Likбез.Історичний фронт» в офіційний реєстр сайтів, з яких заборонено поширювати інформацію в Росії як екстремістській та терористичній організації. Приводом стали згадки в російськомовній версії сайту про діяльність ОУН-УПА (автор текстів – Я.Примаченко), організації, забороненої в РФ.