Походження українців

Росомони – стародавні росичі/русичі?

Міфи і стереотипы

Росомони – стародавні росичі/русичі?

Історична реальність

Росомони – германський рід, а ніяк не “плем’я росів / мужів роських”.

Росомони згадуються в творі автора VI ст. Йордана “Гетика” (або “Про походження та діяння гетів» (германців-готів)). Припущення про слов’янську (роську / руську) приналежність Росомонів, згаданих в контексті подій середини 370-х рр., є зразком упередженого пошуку бажаного результату. Росомони – германський рід, і твердження про їх слов’янскість не мають під собою підстав.

Готский вождь вызывает гуннов на бой (полотно П. Н. Арбо, 1886)

Готський вождь викликає гунів на бій (картина П. Н. Арбо, 1886)

Росомони фігурують в джерелах лише одного разу – в згаданій “Гетиці” Йордана. Причому контекст згадки Росомонів настільки прозорий, що угледіти в ньому “могутнє плем’я слов’ян-росів / русів” могли тільки дослідники, твердо налаштовані відшукати “росів” якомога глибше у віках. Варто привести всю “історію росомонів по Йордану” повністю:

“/ … / Невірний рід Росомонів, який тоді поряд з іншими виявляв покірність йому [королю Херманаріку – нам звичніше ім’я старих перекладів “Германарих”], скористався наступним зручним випадком обдурити його. Адже після того як король, рухомий люттю, наказав якусь жінку по імені Суніхільда з названого роду за підступний відхід від чоловіка розірвати, прив’язавши до лютих коней і спонукавши [коней] бігти в різні боки, її брати Сар і Аммій, бажаючи помститися за загибель сестри, вдарили мечем в бік Херманаріка.”

Є варіанти перекладів, в яких “Rosomonorum gens” трактується як “плем’я росомонів”. Це цілком можливе в силу того, що в пізньоантичній латині “gens” могло означати і рід, і плем’я. Але А.Н. Анфертьєв, автор цитованого вище перекладу, справедливо, на наш погляд, вважає, що мова йде про близькоспоріднену групу (сестра і два брати), тобто саме про рід. Треба мати на увазі і більш загальні міркування. По-перше, було б дивно, якби “могутнє плем’я”, підпорядковане готським королям, згадувалося в джерелах лише одного разу. Той же Йордан досить докладно перераховує всіх підданих “держави Херманаріка”. По-друге, дуже сумнівно, що таке “могутнє племя”, представники якого зіграли мало не ключову роль в катастрофі “держави Херманаріка” (король невдовзі помер від отриманої рани і це, на думку автора “Гетики”, було суттєвим фактором в розгромі готів гунами), в перебігу подальшого полутисячоліття жодного разу не з’явилося на сторінках хронік.

У кожному разі, германські імена росомонів (насамперед – “фатальної жінки” Суніхільди) незалежно від того, рід росомонів – або плем’я, роблять будь-які міркування про їх слов’янство безперспективними.

Коментарі
Звичайний патріотизм повинен бути підкріплений надійними джерелами і фактами, які можна використовувати як для свого усвідомлення, так і для «ідеологічних дискусій».

© 2014-2016 Ликбез. Atlaskit.

Вгору