Актуальне

Фальсифікації, фабрикації та плагіат у дисертації О.О.Стасюк. Лист до НАЗЯВО

Про академічний плагіат, фабрикації та фальсифікації у дисертаційному дослідженні Олесі Олександрівни Стасюк. Скарга-повідомлення фахових істориків до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

 

 

Голові Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

Андрію Петровичу БУТЕНКУ

 

Шановний пане Голово!

Просимо розглянути питання про наявність у тексті докторської дисертації Олесі Олександрівни Стасюк фактів академічного плагіату, фабрикацій та фальсифікацій.

24 грудня 2021 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувся захист дисертації Стасюк Олесі Олександрівни на тему: “Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР” на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 “Історія України” (електронні копії текстів дисертації та автореферату додаються).

Ще напередодні захисту у тексті докторської дисертації О. О. Стасюк були виявлені факти безсоромного плагіату та грубих помилок. Ці факти були оприлюднені (електронні копії текстів додаються).

Не зваживши на згадані публікації, члени спецради проігнорували їх та одноголосно ухвалили рішення про присудження О. О. Стасюк наукового ступеня доктора історичних наук.

Фахові історики вчасно повідомили Міністерство освіти і науки України (далі – МОН України) про неправомірне рішення спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01, яке завдає чергового болючого репутаційного удару по вітчизняній історичній науці та самій системі фахової наукової роботи. До МОН України надійшли листи про необхідність проведення додаткової експертизи дисертації у зв’язку із виявленими у дисертації О. О. Стасюк разючими прикладами плагіату, невідповідності інформації про кількість статей, які відбивають основні наукові результати дисертації, а також фальсифікаціями та фабрикацією особистого внеску (електронні копії текстів листів додаються).

МОН України провів розгляд документів атестаційної справи О. О. Стасюк та експертизу її дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук відповідно до вимог “Порядку присудження наукових ступенів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567.

Проте, всупереч п. 27 даного “Порядку присудження наукових ступенів”, МОН України не залучив Експертну раду МОН України з історичних наук до контролю за науковим рівнем дисертації О. О. Стасюк. Названі листи фахових істориків до Експертної ради з історичних наук на розгляд передані не були.

Мало того, всупереч п. 7 та п. 8 “Положення про Експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт”, затвердженого як наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 14 вересня 2011 р. № 1058, дисертація О. О. Стасюк, щодо якої були висунуті звинувачення у плагіаті, фальсифікаціях та фабрикаціях, на засідання Експертної ради винесена не була, що є серйозним порушен-ням процедури з боку Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації МОН України.

6 червня 2022 р. МОН України видало наказ № 530 “Про рішення з питань присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 7 квітня 2022 року № 320”. Цим наказом були затверджені рішення Атестаційної колегії МОН України від 6 червня 2022 р., в тому числі й щодо затвердження рішення спеціалізованої вченої ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі (Д 27.053.01) про присудження наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Олександрівні Стасюк за спеціальністю 08.00.05 “Історія України” (URL: https://bit.ly/3qMNvum).

Вважаючи це рішення необґрунтованим та ухваленим із кричущими порушеннями процедури розгляду дисертаційних досліджень, щодо яких висунуті звинувачення у плагіаті, фальсифікаціях та фабрикаціях, фахові історики у червні 2022 р. звернулись до органів влади з Відкритим листом із вимогою скасування незаконного рішення (електронна копія листа додається).

Зважаючи на викладене вище, просимо Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти звернути увагу на наступне:

  1. У дисертації О. О. Стасюк виявлені численні випадки плагіату (див. Додаток 1: Порівняльна таблиця із наведенням фрагментів тексту докторської дисертації О. О. Стасюк “Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР” (Переяслав, 2021) та фрагментів опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства, у форматі .pdf та форматі .docx).

Виявлені текстові запозичення без відповідних посилань із наступних 13 текстів:

  1. Гудзь В. Історіографія Голодомору 1932–1933 років в Україні. – Мелітополь: ФОП Однорог Т. В., 2019. – 1153 с. URL: https://bit.ly/3Lqg8ah
  2. Поршнева О. С. Междисциплинарные методы в историко-антропологических исследованиях: [Учеб. пособие]. Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2005. – 136 с. URL: http://hdl.handle.net/10995/33705
  3. Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії / Навч. посіб. – Київ: Атіка, 2004. – С.49–51. URL: https://bit.ly/3RUwc6B
  4. Маркова С. В. Соціально-демографічна характеристика українського соціуму (1924–1934 рр.) // Голод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки (1921–1923, 1932–1933, 1946–1947): Матеріали Міжнародної наукової конференції. Київ, 20–21 листопада 2013 р. – Київ, 2013.  – С.273–280. URL: https://bit.ly/3LFL9aF
  5. Теслюк Р. Т., Андрусишин Н. І., Бачинська М. В. Особливості відтворення населення УСРР в 1920–1930 роках у параметрах демографічної стійкості // Регіональна економіка. – 2021. – № 2. – С.110–124. URL: https://bit.ly/3BsEKL1
  6. Маркова С. В. Суспільно-політичні зміни в українському селі у контексті формування комуністичної системи (1917–1933 рр.). Дис. … докт. іст. наук. Кам’янець-Подільський, 2015. – 534 с. URL: https://bit.ly/3ShEWn6
  7. Єфіменко Г. Статус УСРР та її взаємовідносини з РСФРР: довгий 1920 рік. – Київ: Інститут історії України НАН України, 2012. – 367 с. URL: https://bit.ly/3Lu67Ju
  8. Маркова С., Байкєніч Д. Початок масового штучного голоду 1921–1923 рр. в Україні: суспільно-економічні причини // Масовий штучний голод 1921–1923 рр. (до сотих роковин): матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (30 вересня 2021 р.). Вишгород: ПП Сергійчук М. І., 2021 – С.45–56. URL: https://bit.ly/3RY2ygR
  9. Ганжа О. І. Українське село в період становлення тоталітарного режиму (1917–1927 рр.). – Київ: Інститут історії України НАН України, 2000. – 208 с. URL: https://bit.ly/3Um7hut
  10. Маркова С., Лапчинська Н. Використання комуністичним режимом школярів (піонерів) у злочинних хлібозаготівельних кампаніях під час Голодомору 1932–1933рр. // Міждисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції (19 листопада 2020 р.). – Київ, 2021. – С.95–98. URL: https://bit.ly/3f2JLSS
  11. Горобець С., Бутко С. Хроніки війни більшовиків з українським народом. Голодомор 1932–1933 років на Чернігівщині: виконавці злочину. Чернігів : Десна Поліграф, 2016. – 184 с. URL: https://bit.ly/3ScT5Cb
  12. Папакін Г. “Чорна дошка”: антиселянські репресії (1932–1933) / Відп. ред. Г. Боряк. НАН України. Інститут історії України. – Київ: Інститут історії України, 2013. – 422 с. URL: https://bit.ly/3Sf1YuR
  13. Петренко В. Більшовицька влада та українське селянство: репресії “буксирних” бригад на Поділлі у 1929–1933 рр. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 27. Збірник наукових праць. – Вінниця: ТОВ “Нілан-ЛТД”, 2019. – С.67–74. URL: https://bit.ly/3UkwkOp
  14. Дисертантка сфальсифікувала стан дослідження проблеми, а відповідно, й ступінь наукової новизни дисертації (див. Додаток 2).
  15. Дисертантка сфальсифікувала Список використаних джерел та літератури, включивши до нього видання, які в роботі не були використані (див. Додаток 3).
  16. Дисертантка сфабрикувала ступінь власного внеску в питанні введення до наукового обігу історичних джерел, видаючи оприлюднені дослідниками в археографічних публікаціях документи за такі, що були виявлені нею в архівах (див. Додаток 4).

Фабрикація О. О. Стасюк архівних посилань була здійснена за рахунок опублікованих документів та матеріалів із 8 археографічних видань:

  1. Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів / Кер. кол. упоряд. Р. Я. Пиріг. – Київ: Політвидав України, 1990. – 605 c. URL: https://bit.ly/3dnLpyj
  2. Голодомор 1932–1933 років в Україні. Документи і матеріали / Упор. Р. Пиріг. – Київ: Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2007. – 1128 c. URL: https://bit.ly/3BNnu3x
  3. Голод 1932–1933 років на Черкащині: Документи і матеріали / Державний архів Черкаської області; авт.-упоряд. Т. А. Клименко [та ін.]. – Черкаси, 2002. – 224 с. URL: https://bit.ly/3BSPOTb
  4. Херсонщина. Голодомор. 1932–1933: збірник документів / В. О. Баранюк [та ін.]; голова ред. кол. В. Ф. Боровик; Херсонська обласна держ. адміністрація, Державний архів Херсонської області. – Херсон: ВАТ “ХМД”, 2008. – 320 c. URL: https://bit.ly/3BTuj4C
  5. Колективізація і голод на Україні, 1929–1933: зб. док. і матеріалів / АН України, Ін-т історії України, Археогр. коміс. [та ін.]; [упоряд.: Г. М. Михайличенко, Є. П. Шаталіна ; редкол.: С. В. Кульчицький (відп. ред.) та ін.]. – Київ: Наукова думка, 1992. – 736 c. URL: https://bit.ly/3xAqsXQ
  6. Голодомор на Луганщині 1932–1933 рр.: Науково-документальне видання / упоряд. М. М. Старовойтов, В. В. Михайличенко. – Київ: Видавничий дім “Стилос”, 2008. – 288 с. URL: https://bit.ly/3DCXfzk
  7. Голод та голодомор на Поділлі 1920‒1940 рр. Збірник документів та матеріалів / Авт.-упорядн.: Р. Ю. Подкур, В. Ю. Васильєв, П. М. Кравченко, В. П. Лациба, І. П. Мельничук, В. І. Петренко. ‒ Вінниця: ДП “ДКФ”, 2007. – 704 c. URL: https://bit.ly/3f4SRih
  8. Реабілітовані історією. Миколаївська область. ‒ Кн. 1. – Київ; Миколаїв: Світогляд, 2005. ‒ 870 c. URL: https://bit.ly/3Sjcpxo
  9. Дисертантка сфабрикувала дані про те, що дисертація містить результати її власних архівних досліджень. Чимало архівних посилань “запозичено” нею з документальних збірників та чужих праць разом із сплагіаченими текстами. Відповідно, до Списку використаних джерел та літератури внесені дані про архівні справи, з якими дисертантка особисто не працювала. Дисертантка видала чужі результати архівних пошуків за свої (див. Додаток 5).
  10. Текст автореферату спотворює реальний стан дослідження дисертанткою проблеми і не відповідає змісту дисертації. Висновки у розділах самої дисертації не завжди відповідають змісту розділів (див. Додаток 6).
  11. Рукопис дисертації значною мірою є не авторським науковим текстом, а компілятивним набором багаторядкових цитат із різних постанов, директив, листів та рішень, розташованих у певній хронологічній послідовності. Саме за допомогою суцільного безпідставного цитування дисертантка фактично виконала вимогу МОН України до обсягу докторських дисертацій з гуманітарних наук (п. 10 “Порядку присудження наукових ступенів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567), що можна означити як фабрикацію мінімально можливого обсягу дисертації (див. Додаток 7).
  12. Ще одним проявом академічної недоброчесності є фальсифікація інформації про кількість статей, які, згідно з пунктом 2.1. Наказу МОН України “Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук” від 23 вересня 2019 р. № 1220 мають розкривати основний зміст дисертації. Із 24-х зазначених у дисертації та авторефераті наукових праць 10 статей присвячені зовсім іншій тематиці, тобто не висвітлюють/оприлюднюють результати дисертаційного дослідження ані в методичній, ані в методологічній, ані у фактографічній його складових. Вони не лише не стосуються предмету дисертаційного дослідження (інститут “уповноважених”), а і не містять жодної згадки про нього (див. Додаток 8).

Аналіз текстів дисертації, автореферату, а також наукових праць, у яких апробовано результати дослідження, засвідчив неприпустимі порушення низки нормативно-правових актів та кваліфікаційних вимог, що унеможливлює присудження авторці наукового ступеня доктора історичних наук.

Загалом О. О. Стасюк були порушені такі вимоги до дисертаційних досліджень:

– п. 9 “Порядку присудження наукових ступенів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567 про те, що дисертація має бути виконана особисто здобувачем, містити висунуті здобувачем науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризуватися єдністю змісту і свідчити про особистий внесок здобувача в науку;

– п. 2.1 Наказу МОН України “Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук” від 23 вересня 2019 р. № 1220 про те, що основні наукові результати дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук має бути висвітлено не менше ніж у 20 наукових публікаціях, які розкривають основний зміст дисертації.

На підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань присудження наукових ступенів та ліцензування освітньої діяльності” від 30 березня 2021 року № 1369-ІХ (стаття 28, пункти 5, 6, 7) та Постанови Кабінету Міністрів України “Порядок присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук” від 17 листопада 2021 р. № 1197 (стаття 31, абзац 5; стаття 33; стаття 34, абзац 3) з огляду на виявлений у докторській дисертації О. О. Стасюк плагіат, фальсифікації та фабрикації просимо Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти в межах своєї компетенції провести додаткову експертизу дисертації щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації для подальшого скасування рішення МОН України щодо затвердження рішення спеціалізованої вченої ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі (Д 27.053.01) про присудження наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Олександрівні Стасюк за спеціальністю 08.00.05 “Історія України” із позбавленням права повторного захисту цієї дисертації та застосувати передбачені чинним законодавством стягнення щодо спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі, а також її членів, наукового консультанта та офіційних опонентів по докторській дисертації О. О. Стасюк.

Електронні копії додатків та супровідних документів: згідно з описом на 8 арк. (53 файли, з них 52 файли у форматі .pdf та 1 файл у форматі .docx).

31 жовтня 2022 р.

 

Геннадій Боряк, доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України

Лариса Якубова,  доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історії України 20–30-х років ХХ ст. Інституту історії України НАН України

Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України 20–30-х років ХХ ст. Інституту історії України НАН України

Оксана Юркова, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу історії України 20–30-х років ХХ ст. Інституту історії України НАН України

 


ОПИС

додатків та супровідних документів

до листа Г. Боряка, Л. Якубової, Г. Єфіменка та О. Юркової

до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 31 жовтня 2022 р.

 

  1. Дисертація та автореферат О. О.Стасюк:

1.1. Стасюк О. О. Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. – Переяслав, 2021. – 502 с.

Текст дисертації оприлюднений на сайті Університету Григорія Сковороди в Переяславі на відповідній сторінці із оголошенням про захист (оголошення: https://bit.ly/3v1jSZO, текст дисертації: https://bit.ly/3dkpFmV)

файл 1.1.Stasiuk_Dissertation.pdf, на 502 арк.

1.2. Стасюк О. О. Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. – Переяслав, 2021. – 41 с.

Текст автореферату оприлюднений на сайті Університету Григорія Сковороди в Переяславі на відповідній сторінці із оголошенням про захист (оголошення: https://bit.ly/3v1jSZO, текст автореферату: https://bit.ly/3qKRY0S)

файл 1.2.Stasiuk_Avtoreferat.pdf, на 44 арк.

 

  1. Додатки:

2.1. Додаток 1. Порівняльна таблиця із наведенням фрагментів тексту докторської дисертації О. О. Стасюк “Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР” (Переяслав, 2021) та фрагментів опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства.

файли 2.1.Dodatok_1.pdf, на 30 арк.

2.1.Dodatok_1.docx, на 30 арк.

2.2. Додаток 2. Фальсифікація О. О. Стасюк стану дослідження проблеми, а відповідно й ступеня наукової новизни дисертації.

файл 2.2.Dodatok_2.pdf, на 2 арк.

2.3. Додаток 3. Фальсифікація дисертанткою Списку використаних джерел та літератури.

файл 2.3.Dodatok_3.pdf, на 2 арк.

2.4. Додаток 4. Фабрикація О. О. Стасюк власного внеску в питанні введення до наукового обігу документальних джерел.

файл 2.4.Dodatok_4.pdf, на 8 арк.

2.5. Додаток 5. Представлення О. О. Стасюк чужого доробку як результатів власної пошукової роботи в архівах.

файл 2.5.Dodatok_5.pdf, на 4  арк.

2.6. Додаток 6. Фабрикації в авторефераті та дисертації реального стану дослідження дисертанткою проблеми. Текст автореферату не відповідає змісту дисертації.

файл 2.6.Dodatok_6.pdf, на 4 арк.

2.7. Додаток 7. Фабрикація О. О. Стасюк мінімально можливого обсягу дисертації за рахунок прямих цитат (проаналізовано розділи 2–5, с. 109–387).

файл 2.7.Dodatok_7.pdf, на 6 арк.

2.8. Додаток 8. Перелік названих в авторефераті публікацій О. О. Стасюк, що не стосуються теми дисертаційного дослідження.

файл 2.8.Dodatok_8.pdf, на 2  арк.

 

  1. Супровідні документи:

3.1. Листи фахових істориків до МОН України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міністерства культури та інформаційної політики України та інших органів влади із повідомленнями про плагіат, фальсифікації та фабрикації у дисертації О. О. Стасюк:

3.1.1. Галушко Кирило. Лист до МОН України з приводу дисертації Стасюк Олесі Олександрівни (вхідний № 1429/0/1-22 від 12.01.2022). Лист опублікований: LikБез. Історичний фронт: [Електронний ресурс]. – 2022. – 20 січня. URL: https://bit.ly/3Uj8seb

файл 3.1.1.Lyst do MON_1.pdf, на 2 арк.

3.1.2. Боряк Геннадій, Якубова Лариса, Брехуненко Віктор, Єфіменко Геннадій, Юркова Оксана. Лист істориків до МОН України щодо необхідності додаткової експертизи докторської дисертації О. О. Стасюк (вхідний № Ю-260/0-22 від 21.01.2022). Лист опублікований: LikБез. Історичний фронт: [Електронний ресурс]. – 2022. – 22 січня. URL: https://bit.ly/3Bq1YRV

файл 3.1.2.Lyst do MON_2.pdf, на 72 арк.

3.1.3. Боряк Геннадій, Якубова Лариса, Брехуненко Віктор, Єфіменко Геннадій, Юркова Оксана. Відкритий лист фахових істориків щодо присудження наукового ступеня доктора історичних наук Стасюк О. О. (Лист зареєстрований: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, вхідний № Ко-52-22 від 21.06.2022; Міністерство культури та інформаційної політики України, вхідний № 87/Ко-297/22-ЗВГ/22-ЗВГ від 23.06.2022; Міністерство освіти та науки України, вхідний № 14497/0/1-22 від 24.06.2022; Кабінет Міністрів України, вхідний № ЄФ-14191516 від 23.06.2022; Офіс Президента України, вхідний № ЄФ-14191476 від 23.06.2022) Лист опублікований: LikБез. Історичний фронт: [Електронний ресурс]. – 2022. – 30 червня. URL: https://bit.ly/3sJRKYF

файл 3.1.3.Vidkrytyi lyst_3.pdf, на 4 арк.

 

3.2. Публікації, які подають додаткові дані про плагіат, фальсифікації та фабрикації, виявлені у дисертації О. О. Стасюк.

3.2.1. Брехуненко Віктор. “Тепер зрозуміло, хто протягує російські тези в українських наукових колах” // LikБез. Історичний фронт: [Електронний ресурс]. – 2021. – 23 грудня. URL: https://bit.ly/3qNbN7G

файл 3.2.1.Plagiary_1.pdf, на 11 арк.

3.2.2. Брехуненко Віктор. “Переяславська зрада”. Аналіз наукової роботи очільниці Музею Голодомору // Історична правда: [Електронний ресурс]. – 2021. – 23 грудня. URL: https://bit.ly/3qN5eSz

файл 3.2.2.Plagiary_2.pdf, на 18 арк.

3.2.3. Єфіменко Геннадій. Чи є щось гірше за плагіат? Про дисертацію О. Стасюк // LikБез. Історичний фронт: [Електронний ресурс]. – 2021. – 24 грудня. URL: https://bit.ly/3BRAJkR

файл 3.2.3.Plagiary_3.pdf, на 15 арк.

3.2.4. Юркова Оксана. Нефаховість, фальсифікації та плагіат: дисертація Олесі Стасюк (частина 1) // LikБез. Історичний фронт: [Електронний ресурс]. – 2022. – 1 лютого. URL: https://bit.ly/3xAgxBf

файл 3.2.4.Plagiary_4.pdf, на 20 арк.

3.2.5. Юркова Оксана. Нефаховість, фальсифікації та плагіат: дисертація Олесі Стасюк (частина 2) // LikБез. Історичний фронт: [Електронний ресурс]. – 2022. – 12 лютого. URL: https://bit.ly/3R0i0rn

файл 3.2.5.Plagiary_5.pdf, на 29 арк.

3.2.6Єфіменко Геннадій. Казус Стасюк: майстер-клас з дискредитації історичної науки та тематики Голодомору в Україні // Ділова столиця: [Електронний ресурс]. – 2022. – 18 лютого. URL: https://bit.ly/3Dqk6fL

файл 3.2.6.Plagiary_6.pdf, на 7 арк.

  

3.3. Наведені у дисертації та авторефераті статті О. Стасюк, що не стосуються тематики дисертаційного дослідження:

3.3.1Стасюк О. Перспективи меморалізації теми Голодомору в музейному просторі. Українознавство. 2018. №4(69). С. 80–88. URL: https://bit.ly/3f24giF

файл 3.3.1_Stasiuk_01.pdf на 9 арк.

3.3.2Стасюк О. Сприйняття Голодомору-геноциду 1932–1933 рр. в незалежній Україні: політичні кроки та освітні уроки. Література та культура Полісся. Серія «Історичні науки». 2018. Вип. 92. № 10. С. 214- 231. URL: https://bit.ly/3xC1k2P

файл 3.3.2_Stasiuk_02.pdf на 18 арк.

3.3.3Стасюк О. Вплив тривалого голодування на людину та трансгенераційні наслідки Голодомору-геноциду. Народна творчість та етнологія. 2019. №4 (380). С. 16–23. URL: https://bit.ly/3BY5GDO

файл 3.3.3_Stasiuk_03.pdf на 8 арк.

3.3.4Стасюк О. Український Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. як новий наратив і колективна травма Європи. Гілея: науковий вісник. 2019. Вип. 142 (№3). Ч.1. Історичні науки. С. 78-81. URL: https://bit.ly/3SpC9Iv

файл 3.3.4_Stasiuk_04.pdf на 4 арк.

3.3.5Стасюк О. Проблема оцінки демографічних втрат України внаслідок Голодомору-геноциду у контексті деяких новітніх досліджень// Гілея: науковий вісник. – К.: «Видавництво «Гілея», 2020, Вип. 156 (№ 5). С.118-123. URL: https://bit.ly/3qS8hcl

файл 3.3.5_Stasiuk_05.pdf на 18 арк.

3.3.6Стасюк О. Партійні документи як доказ організації злочину геноциду українців 1932-1933 рр. // Гілея: науковий вісник. – К.: «Видавництво «Гілея», 2020, – Вип. 157 (№ 6-9). Ч.1. Історичні науки.- С.124-130. URL: https://bit.ly/3S0J8Ir

файл 3.3.6_Stasiuk_06.pdf на 17 арк.

3.3.7Стасюк О. Перша колективізація у Прикарпатті (1939-1941). Етнічна історія народів Європи: збірник наукових праць. 2011. Вип. 36. С. 98-101. URL: https://bit.ly/3fcUFpy файл 3.3.7_Stasiuk_07.pdf на 4 арк.

3.3.8. Стасюк О. Переваги та недоліки висвітлення теми Голодомору зарубіжними дослідниками. Народна творчість та етнологія. 2018. №5 (375). С. 28-39. URL: https://bit.ly/3drArYF

файл 3.3.8_Stasiuk_08.pdf на 12 арк.

3.3.9Stasiuk O. On the pepretrators list complilation of the Holodomor-Genocide of the Ukrainians: party-state nomenclature and employees repressive punitive bodies. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk [East European Historical Bulletin]. 2021. 18. Р. 135-147. Doi: 10.24919/2519-058X.18.226549 URL: https://bit.ly/3LucmwN

файл 3.3.9_Stasiuk_09.pdf на 13 арк.

3.3.10Стасюк О. «Голодомор-геноцид» як категорія полідисциплінарного історичного дослідження подій 1932-1933 років в Україні. Етнічна історія народів Європи: збірник наукових праць. 2018. Вип. 56. С. 106-113. URL: https://bit.ly/3qUsePs

файл 3.3.10_Stasiuk_10.pdf на 8 арк.

 

3.4. Кандидатська дисертація на аналогічну тематику, захищена у 2013 р.:

3.4.1. Фільваркова А. В. Інститут уповноважених як інструмент здійснення більшовицької політики в українському селі (1928–1933 рр.): Дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. – Київ, 2013. – 229 с. URL: https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0413U001942/

файл 3.4.1_Filvarkova_Dissertation.pdf на 229 арк.

3.4.2. Фільваркова А. В. Інститут уповноважених як інструмент здійснення більшовицької політики в українському селі (1928–1933 рр.): Автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. – Київ, 2013. – 18 с. URL: https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0413U001942/

файл 3.4.2_Filvarkova_Avtoreferat.pdf на 18 арк.

 

3.5. Електронні копії праць, текстові фрагменти яких були виявлені у дисертації О. О. Стасюк без відповідних посилань:

3.5.1. Гудзь В. Історіографія Голодомору 1932–1933 років в Україні. – Мелітополь: ФОП Однорог Т. В., 2019. – 1153 с. URL: https://bit.ly/3Lqg8ah

файл 3.5.1_Plagiarized work_01.pdf на 1153 арк.

3.5.2. Поршнева О. С. Междисциплинарные методы в историко-антропологических исследованиях: [Учеб. пособие]. Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2005. – 136 с. URL: http://hdl.handle.net/10995/33705

файл 3.5.2_Plagiarized work_02.pdf на 136 арк.

3.5.3. Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії / Навч. посіб. – К.: Атіка, 2004. – С.49–51. URL: https://bit.ly/3RUwc6B

файл 3.5.3_Plagiarized work_03.pdf на 28 арк.

3.5.4. Маркова С. В. Соціально-демографічна характеристика українського соціуму (1924–1934 рр.) // Голод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки (1921–1923, 1932–1933, 1946–1947): Матеріали Міжнародної наукової конференції. Київ, 20–21 листопада 2013 р. – К., 2013.  – С.273–280. URL: https://bit.ly/3LFL9aF

файл 3.5.4_Plagiarized work_04.pdf на 365 арк.

3.5.5. Теслюк Р. Т., Андрусишин Н. І., Бачинська М. В. Особливості відтворення населення УСРР в 1920–1930 роках у параметрах демографічної стійкості // Регіональна економіка. – 2021. – № 2. –  С.110–124. URL: https://bit.ly/3BsEKL1

файл 3.5.5_Plagiarized work_05.pdf на 15 арк.

3.5.6. Маркова С. В. Суспільно-політичні зміни в українському селі у контексті формування комуністичної системи (1917–1933 рр.). Дис. … докт. іст. наук. Кам’янець-Подільський, 2015. – 534 с. URL: https://bit.ly/3ShEWn6

файл 3.5.6_Plagiarized work_06.pdf на 534 арк.

3.5.7. Єфіменко Г. Статус УСРР та її взаємовідносини з РСФРР: довгий 1920 рік. – Київ: Інститут історії України НАН України, 2012. – 367 с. URL: https://bit.ly/3Lu67Ju

файл 3.5.7_Plagiarized work_07.pdf на 367 арк.

3.5.8. Маркова С., Байкєніч Д. Початок масового штучного голоду 1921–1923 рр. в Україні: суспільно-економічні причини // Масовий штучний голод 1921–1923 рр. (до сотих роковин): матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (30 вересня 2021 р.). Вишгород: ПП Сергійчук М. І., 2021 – С.45–56. URL: https://bit.ly/3RY2ygR

файл 3.5.8_Plagiarized work_08.pdf на 136 арк.

3.5.9. Ганжа О. І. Українське село в період становлення тоталітарного режиму (1917–1927 рр.). – Київ, 2000. – 208 с. URL: https://bit.ly/3Um7hut

файл 3.5.9_Plagiarized work_09.pdf на 207 арк.

3.5.10. Маркова С., Лапчинська Н. Використання комуністичним режимом школярів (піонерів) у злочинних хлібозаготівельних кампаніях під час Голодомору 1932–1933 рр. // Міждисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду: матеріа-ли ІV Міжнародної науково-практичної конференції (19 листопада 2020 р.). – Київ, 2021. – С.95–98. URL: https://bit.ly/3f2JLSS

файл 3.5.10_Plagiarized work_10.pdf на 208 арк.

3.5.11. Горобець С., Бутко С. Хроніки війни більшовиків з українським народом. Голодомор 1932–1933 років на Чернігівщині: виконавці злочину. Чернігів : Десна Поліграф, 2016. – 184 с. URL: https://bit.ly/3ScT5Cb

файл 3.5.11_Plagiarized work_11.pdf на 188 арк.

3.5.12. Папакін Г. “Чорна дошка”: антиселянські репресії (1932–1933) / Відп. ред. Г. Боряк. НАН України. Інститут історії України. – Київ: Інститут історії України, 2013. – 422 с. URL: https://bit.ly/3Sf1YuR

файл 3.5.12_Plagiarized work_12.pdf на 422 арк.

3.5.13. Петренко В. Більшовицька влада та українське селянство: репресії “буксирних” бригад на Поділлі у 1929–1933 рр. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 27. Збірник наукових праць. – Вінниця: ТОВ “Нілан-ЛТД”, 2019. – С.67–74. URL: https://bit.ly/3UkwkOp

файл 3.5.13_Plagiarized work_13.pdf на 8 арк.

 

3.6. Електронні копії документальних збірників, матеріали яких були використані О. О. Стасюк для фабрикації посилань на архівні документи:

3.6.1. Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів / Кер. кол. упоряд. Р. Я. Пиріг. – Київ: Політвидав України, 1990. – 605 c. URL: https://bit.ly/3dnLpyj

файл 3.6.1_Fake links to archives_1.pdf на 612 арк.

3.6.2. Голодомор 1932–1933 років в Україні. Документи і матеріали / Упор. Р. Пиріг. – Київ: Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2007. – 1128 c. URL: https://bit.ly/3BNnu3x

файл 3.6.2_Fake links to archives_2.pdf на 1157 арк.

3.6.3. Голод 1932–1933 років на Черкащині : Документи і матеріали / Державний архів Черкаської області; авт.-упоряд. Т. А. Клименко [та ін.]. – Черкаси, 2002. – 224 с. URL: https://bit.ly/3BSPOTb

файл 3.6.3_Fake links to archives_3.pdf на 224 арк.

3.6.4. Херсонщина. Голодомор. 1932–1933: збірник документів / В. О. Баранюк [та ін.]; голова ред. кол. В. Ф. Боровик; Херсонська обласна держ. адміністрація, Державний архів Херсонської області. – Херсон: ВАТ “ХМД”, 2008. – 320 c. URL: https://bit.ly/3BTuj4C

файл 3.6.4_Fake links to archives_4.pdf на 317 арк.

3.6.5. Колективізація і голод на Україні, 1929–1933: зб. док. і матеріалів / АН України, Ін-т історії України, Археогр. коміс. [та ін.]; [упоряд.: Г. М. Михайличенко, Є. П. Шаталіна ; редкол.: С. В. Кульчицький (відп. ред.) та ін.]. – Київ: Наук. думка, 1992. – 736 c. URL: https://bit.ly/3xAqsXQ

файл 3.6.5_Fake links to archives_5.pdf на 651 арк.

3.6.6. Голодомор на Луганщині 1932–1933 рр.: Науково-документальне видання / М. М. Старовойтов, В. В. Михайличенко. – Київ., 2008. – 288 с. URL: https://bit.ly/3DCXfzk

файл 3.6.6_Fake links to archives_6.pdf на 305 арк.

3.6.7. Голод та голодомор на Поділлі 1920‒1940 рр. Збірник документів та матеріалів / Авт.-упорядн.: Р. Ю. Подкур, В. Ю. Васильєв, П. М. Кравченко, В. П. Лациба, І. П. Мельничук, В. І. Петренко. ‒ Вінниця: ДП “ДКФ”, 2007. – 704 c. URL: https://bit.ly/3f4SRih

файл 3.6.7_Fake links to archives_7.pdf на 706 арк.

3.6.8. Реабілітовані історією. Миколаївська область. ‒ Кн. 1. – Київ; Миколаїв: Світогляд, 2005. ‒ 870 c. URL: https://bit.ly/3Sjcpxo

файл 3.6.8_Fake links to archives_8.pdf на 872 арк.

 

Всі файли у форматі .pdf є розпізнаними та придатними до машинного опрацювання.

Загальна кількість електронних копій додатків та супровідних документів – 53 файли, з них 52 файли у форматі .pdf та 1 файл у форматі .docx.

 

___________________________

Скарга/повідомлення була зареєстрована Національним агентством за номером Ко-111-22-АД від 01.11.2022.

Скарга/повідомлення оприлюднена на офіційному сайті Національного агентства 16 листопада 2022 р.

Коментарі
Звичайний патріотизм повинен бути підкріплений надійними джерелами і фактами, які можна використовувати як для свого усвідомлення, так і для «ідеологічних дискусій».
Вгору