Джерела інформації

Етнографічна карта Європейської Росії О.Ф.Ріттіха (1875)

Карта, складена за дорученням Імператорського Російського Географічного товариства видатним етнографом і військовим картографом Олександром Федоровичем Ріттіхом (1831-1914). Масштаб 1: 2520000. Надруковано в Санкт-Петербурзі у картографічному закладі Олексія Ільїна.

Якщо вас дивує, що вся сучасна Херсонська область є ареалом розселення великоросів, то почитайте про т.зв. “помилку Ріттіха” у тексті нижче карти.

Rittich_1875-860

Джерелом інформації для карти послужили матеріали ревізії 1858 року, списки населених місць 1860-х років та інші статистичні дані. Всього на карті показано 46 народів які населяли теперішні території Європейської Росії, України, Білорусі, Молдови та частини Прибалтійських і Закавказьких країн.

“Етнографічна карта Європейської Росії” О.Ріттіха однією з перших серед етнографічних карт російського виробництва, де показані території переважного розміщення великоросів, малоросів і білорусів. Хоча це було дійсно видатним досягненням картографії свого часу, укладачу не вдалося уникнути багатьох неточностей. Так, всупереч даним ревізії та пізнішому Всеросійському перепису населення 1897 року, українське населення материкової частини Таврійської губернії зараховане до великоросів. Ця так звана  “помилка Ріттіха” навіть потрапила в західні картографічні видання, що стало підставою для сумнівів в українському характері Північної Таврії на картах новоутворених держав 1919-1920 рр. На помилку було свого часу вказано класиком радянської та російської етнодемогафії В.Кабузаном.

Карта А.Ріттіха стала класичною етнографічної картою Російської імперії. Відразу після виходу, вона була відправлена на Міжнародний географічний конгрес у Францію, де її удостоїли найвищої нагороди.

Електронна версія карти взята з джерела www.etomesto.ru (на зображенні є штампи з посиланнями на даний сайт).


Завантажити мапу

Коментарі
Звичайний патріотизм повинен бути підкріплений надійними джерелами і фактами, які можна використовувати як для свого усвідомлення, так і для «ідеологічних дискусій».

© 2014-2016 Ликбез. Atlaskit.

Вгору