LikБез. Уроки історії: всі відео сезону 2017/18

З 2016 року ми читаємо публічні лекції в рамках проекту “LikБез. Уроки історії”. Інколи наші лекції відбуваються в різних містах України, тим часом як на постійній основі лектори виступають по суботах в Національному музеї історії України. Лекції в НМІУ читаються протягом вересня-травня, а на літо ми влаштовуємо нашим слухачам “канікули”.

З грудня минулого року ми почали робити відеозаписи лекцій в НМІУ. Таким чином, почути та побачити нас отримали змогу мешканці регіонів і ті кияни, яким не випала можливість особисто відвідати захід. Сезон лекцій 2017/18 вже завершено, і наступні зустрічі будуть вже у вересні. А тим часом пропонуємо Вам переглянути записи з нашого відеоархіву.

P.S. Банери для анонсів подій зроблені дизайнером Олександром Ком’яховим

 

9 грудня 2017
Ольга Ковалевська. Жінки і діти Івана Мазепи

Лекція присвячена делікатній та мало висвітленій в літературі темі приватного життя, родинних зв’язків та повсякдення одного з видатних діячів кінця XVII – початку XVIII століть.
Відвідувачі довідаються про таємницю шлюбу батьків Івана Степановича, особливості його виховання, про сестру майбутнього гетьмана, її численні шлюби і дітей, про справжнє кохання юного покойового польського короля, про його офіційну дружину та усиновлених дітей, про красуню Анну Дольську, про похресників гетьмана та їхню долю, про останнє кохання старого керманича Гетьманщини й його вплив на тогочасні історичні події, а також про те, чи існують генетичні нащадки Івана Мазепи. Подивитись лекцію

 

20 січня 2018
Оксана Юркова. Жінки та котики Михайла Грушевського

Навколо Михайла Грушевського було багато жінок – мати, сестра, племінниця, невістка, дружина, донька, приятельки, співробітниці, служниця… Про родинні зв’язки визначного українського історика та громадського і державного діяча, його приватне життя та інтимне листування, долі жінок, які оточували Грушевського, а також про домашніх улюбленців родини Грушевських йтиметься у лекції “Жінки та котики Михайла Грушевського”. Подивитись лекцію

 

27 січня 2018
Михайло Ковальчук, Віталій Скальський. Уся (не)правда про Крути

Мало яка подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті. Водночас він – чи не найбільш заміфологізована подія в історії України 1917-1921 рр. Навколо бою під Крутами існує багато міфів, стереотипів, відвертих помилок та політизованих інтерпретацій. Тут і триста спартанців. І п’яний Петлюра, який нібито кинув напризволяще своїх солдат. І жменька студентів проти «орди з Півночі». І «слабка» дослідженість бою. І відсутність джерел.
Утім, науковці-історики успішно деконструюють усі міфи, що циркулюють навколо Крут. І поділяться найостаннішими результатами своїх досліджень на лекції «Уся (нe)правда про Крути». Подивитись лекцію

 

3 лютого 2018
Андрій Руккас. Симон Петлюра і військо

Не будучи професійним військовим, не мріючи навіть про таку кар’єру і не маючи навіть початкової освіти у цій царині, з початком Української революції Симон Петлюра займав провідні ролі у процесах військового будівництва Української Центральної Ради. Він швидко здобув популярність, повагу і авторитет серед вояків, які називали його не інакше як “батько Петлюра”. Подивитись лекцію

 

10 лютого 2018
Геннадій Єфіменко. ДКР: примарна і банальна

12 лютого 1918 року керований більшовиками IV обласний з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну вирішив виокремити його у самостійну Донецько-Криворізьку республіку. Відокремленою від України ДКР позиціонувалася трохи більше місяця.
Вже у наш час цю доволі рядову для тієї доби подію було використано в політичних ігрищах. При цьому нерідко не лише штучно подовжувався час її існування, ігнорувалися суперечливі моменти в її утворенні, а й на догоду сучасному політичному моменту перекручувався зміст тих цілей та завдань, які проголошували її очільники.
За яких же умов була створена ДКР і коли вона повернулася до складу радянської України?
Які аргументи висували її прихильники? Чим вони засадниче відрізняються від того, як сучасні колаборанти пояснюють свої дії в окупованих Росією ОРДЛО?
Настільки типовим було це утворення для того часу, і що означає дефініція «південні республіки»? Скільки було таких республік, і чому про більшість із них майже нікому і нічого невідомо?
Чому існування ДКР було принципово неможливим після весни 1918 року? Подивитись лекцію

 

17 лютого 2018
Борис Черкас. Київське князівство і боротьба за спадок Золотої Орди

Історія України 14-15 ст. довгий час належала до одного з найтаємничіших періодів нашої минувшини. Проте нині історичні дослідження вивели цей період із пітьми невідомості. Протистояння Золотої Орди і Великого князівства Литовського, виникнення Кримського ханату й ґенеза українського козацтва – хоча в цілому вже окреслено етапи й хронологію подій, проте все ж залишається питання: так за що ж йшло протистояння?! За які землі билися війська Джучидів та Гедиміновичів? Чому князь Вітовт намагався відсунути кордон до Чорного моря, й звідки під Грюнвальд Литва привела союзних їй татар? Подивитись лекцію

 

14 лютого 2018
Сергій Громенко. #Кримнаш? Російська пропаганда та українська історія Криму

Уже четверта весна поспіль – час особливого загострення російської пропаганди загалом та історичної міфотворчості зокрема. Намагаючись виправдати анексію Криму, Кремль переконує світову громадськість, що півострів – «ісконно» російська земля, яка завжди належала Росії, що «сакральна Корсунь» – первинна купіль всієї Русі, що кримські татари – зайди, дезертири і колаборанти, для яких депортація була порятунком, що Україна до Криму не має жодного стосунку, а незаконно отримала його у подарунок від п’яного Хрущова, і що, нарешті, кримчани одвіку прагнули до возз’єднання із матінкою-Росією. Подивитись лекцію

 

3 березня 2018
Дмитро Вортман. Що таке історичні регіони і чи потрібні вони історикам?

Усі чули про Волинь та Галичину, Бессарабію та Буджак, Буковину та Поділля, Полтавщину і Слобожанщину… І про Новоросію теж усі чули. Що стоїть за назвами цих історичних регіонів? Чи варто сперечатися про те, де проходять їхні межі? Чи можна знайти Новоросію у 21-му столітті, а Галичину – у 14-му? Чим регіон відрізняється від ареалу та контуру? Що таке когнітивні регіони і чи спричиняють вони когнітивний дисонанс? 🙂 Подивитись лекцію

 

10 березня 2018
Кирило Галушко. Вересовий трунок. Кельтська Британія V-X ст.

Найвіддаленіший від України протилежний край Європи – це Британські острови. Вони нам більше відомі як Англія, але це державотворення англосаксів. Проте до англосаксонської навали в Британії жили кельти, які розділилися на бритів та гелів, а паралельно всмоктали історичну спадщину прадавніх пиктів.
Ці народи створювали держави, воювали між собою, витворили надзвичайно цікаву культуру, сповнену шедеврів ученості та вишуканого малюнку. У раннє Середньовіччя хіба не половину Європи хрестив не Рим чи Константинополь, а кельтські анахорети та святі. Для того, щоб зрозуміти, що лежить у підмурівку європейської цивілізації, варто порівнювати наш історичний шлях та долі наших «європейських антиподів». Подивитись лекцію

 

17 березня 2018
Андрій Гречило. Герб і прапор України: до 100-річчя узаконення

100 років тому на початку 1918 року Центральною Радою були офіційно прийняті державні символи Української Народної Республіки.
Якщо з приводу утвердження синьо-жовтого прапора не викликало якихось суперечок, лише відбулася його легалізація на загальноукраїнському рівні, то питання герба викликало протягом попередніх років дискусії. На роль державного символа претендували різні історичні регіональні знаки, були варіанти їх поєднання в одному гербі, розглядалися й можливості створення зовсім нових проектів. Однак остаточний вибір зупинився на Тризубі – «знаку Київської Держави часів Володимира Святого». Як писав Михайло Грушевський: “…се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолiтньою державною полiтичною i культурною iсторiєю”.Тризуб не лише підкреслював спадкоємність України по Київській Русі, але й уособлював ідею Соборності, ідею об’єднання розділених українських земель в одній державі.
І синьо-жовтий прапор, і Тризуб мають давні традиції та складну історію. Вони були заборонені за радянської епохи, але відновлені в 1992 році як символи нової незалежної України. Подивитись лекцію

 

24 березня 2018
Михайло Відейко. Рицарі з Русі

У історичних книгах, які вийшли за останні дві сотні років і стосуються середньовічної історії земель України нескладно знайти славне лицарство польське, а у гербовниках іншого і немає. Як нас учили в школі, Русь мала власні традиції та суспільну структуру, що різнилася від Європи з її королями, герцогами, баронами та рицарями, васалами, герольдами, трубадурами, рицарськими гербами та іншою подібною екзотикою. І коли щось таке на Русі появилося, то лише із часом та виключно по тому, як вона долучилася до Корони Польської.
Однак звертаючись до документів тих часів ми дізнаємося, що рицарі на Русі були, і вони були визнані своїми європейськими братами по зброї, вели гідне рицарства життя – з битвами, часом – хрестовими походами і відповідними супутніми пригодами, а часом навіть ставали до лав рицарської еліти – військово-чернечих орденів – і робили там кар’єру. Пам’ять про ті часи і справи ще була жива у часи, коли на історичну арену вийшло славне козацтво… Подивитись лекцію

 

31 березня 2018
Іван Гоменюк. Діти вдови: масони в історії України та світу

Їх боялися, їх ненавиділи, їх переслідували, їх висміювали. Хтось каже, що вони крутять земну кулю й невидимим дотиком циркуля окреслюють місце для відриву на пакетах соку. Інші вважають їх просто шукачами невидимих істин, філантропами чи навіть клубом за інтересами. Їм приписують неймовірні політичні амбіції та байдужість до мирських справ.
Ким були вільні муляри та який їхній внесок в історію України й навколишніх країн? Чи були масонами українські гетьмани? Хто стояв за спиною декабристів? Як вплинула приналежність до масонства на Грушевського, Петлюру й Скоропадського? Чому нацисти й комуністи завзято переслідували дітей вдови? Спробуємо з’ясувати без гніву і пристрасті. Подивитись лекцію

 

14 квітня 2018
Яна Примаченко. Русский мир. Історична політика Кремля в Україні

«Русский мир» словосполучення, що не так давно увійшло у міжнародний вжиток та в домівки кожного українця. Він багатоликий та невмирущий як «лорнейська гідра». З одного боку, це офіційна ідеологія Російської Федерації, з іншого – евфемізм для означення російської агресії проти України, а в ширшому сенсі синонім інформаційної війни, яку проводить Росія проти західних демократій, подаючи її в обгортці «soft power». «Русский мир» просувається в рамках культурної політики, а його найбільш відомим символом стала георгіївська стрічка. Комплексність цього терміну, що балансує між ідеологією, політтехнологією та культурним мемом подекуди створює ефект «матриці».
Коли і як виникає концепція «русского мира»? Чому саме культурна ідентичність була взята за основу? Як відбувався процес просування «русского мира» на пострадянському просторі? Які механізми забезпечили консолідацію російського суспільства довкола міжнародної політики Президента РФ Владіміра Путіна? Чому саме історична політика стала «благодатним ґрунтом» для «русского мира»? Як просувалася експансія «русского мира» в Україні? Спробуємо знайти відповіді на ці, часом здавалося б, такі очевидні питання. Подивитись лекцію

 

21 квітня 2018
Максим Майоров. Між Кресами та Закерзонням: історія кордону з Польщею

21 квітня. Цього дня у 1920 році голова дипломатичної місії УНР у Варшаві Андрій Лівицький підписав політичну конвенцію з міністром закордонних справ Польщі Яном Домбським. Поряд із приємними та бажаними для української сторони умовами, Варшавський договір містив опис кордону між двома державами, який залишав на польському боці західноукраїнські землі з містами Львів, Луцьк, Рівне, Тернопіль…
Варшавська угода не була точкою відліку проблеми польсько-українського територіального розмежування. Не стала вона і підсумком цього процесу. Запрошуємо вас на лекцію про те, як у ХХ столітті мапи, дипломати і солдати змінювали звичні ландшафти політичної географії між Дніпром та Віслою.
Мова вестиметься про «іменні» лінії: Дмовського, Бартелемі, Боти і звісно Керзона. Порахуємо, який із поділів Польщі був «четвертим», а який «п’ятим». Відзначимо загадкову роль одного британського експерта влітку 1920 року. Поміряємо розміри Малопольщі та Великої України. Прослідкуємо причини родинних сентиментів Грушевського і Хрущова до Холмщини. Врешті, поміркуємо над тим, як українці та поляки перетворилися із непримиренних суперників на стратегічних партнерів, і що сьогодні загрожує їхньому порозумінню. Подивитись лекцію

 

28 квітня 2018
Дмитро Шурхало. Гетьман Скоропадський – рецепти державотворення

Гетьман Павло Скоропадський є одним з найбільш неоднозначних діячів доби Української революції 1917-1921 років. Аби краще зрозуміти цю суперечливу постать, Павла Скоропадського варто порівнювати не лише з тогочасними українськими політиками, а й з товаришами по службі: генералами Карлом Густавом Маннергеймом і Петром Врангелем. Ці генерали-кавалеристи добре знали одне одного – вони разом служили в найбільш привілейованих підрозділах імператорської лейб-гвардії та належали до почету останнього російського імператора. До 1917 року вони піднімалися одними кар’єрними щаблями, але Революція зруйнувала звичний для них світ. Відтак після розвалу Російської імперії вони намагалися на її уламках створити нові держави… В якийсь момент кожен із них очолив державу – в 1918-1920 роках кожен із них обіймав вищу владу трохи більше семи місяців. Проте впоратися вдалося лише Маннергейму… Подивитись лекцію

 

5 травня 2018
Наталія Зіневич. Історія ромів України у 10 тезах

Роми – народ, предки якого є вихідцями з Індії, які через Візантійську імперію потрапили в Європу. Вони є сусідами українців вже майже шість століть. Але і досі історія ромської спільноти України зовсім не представлена в шкільних підручниках, маловідома широкому загалу, оповита міфами та упередженнями.
На відвідувачів лекції чекає цікавий екскурс сторінками історії ромів та наших теренах. Відколи і звідки на українських землях з’явились представники цього етносу? Які основні міграційні хвилі вплинули на формування регіональних особливостей різних субетнічних груп ромів? Якими були традиційні ромські професії, і чи є вони незмінними? Чим різнилась державна політика щодо ромів у різні століття на Закарпатті, Буковині, в Бессарабії, Криму та інших українських регіонах? Яких соціальних та культурних трансформацій зазнало життя ромських громад в радянський період? Чому нацистський геноцид щодо ромів замовчувався багато десятиліть? Як з 1990-х формується етнонаціональна політика щодо ромів, і чому їхня мова досі не кодифікована в Україні? Що собою являє ромський громадський рух? Подивитись лекцію

 

12 травня 2018
Євген Синиця, Юлія Буйських. Слов’янське язичництво: інструкція до конструктора

Сплеск цікавості до “давньої віри предків”, що спостерігається в останні десятиліття в Україні, не є чимось абсолютно новим. Таким самим сплеском була позначена доба романтизму, що припала, головним чином, на першу половину – середину ХІХ століття. Саме покоління науковців-романтиків 150 – 200 років тому виконало титанічну роботу щодо збирання різнопланових джерел з цієї проблематики. З одного боку, були упорядковані практично всі згадки про дохристиянські уявлення слов’ян у творах ранньосередньовічних авторів. З іншого ж – зібраний величезний масив етнографічного матеріалу, в якому вчені-романтики намагалися розгледіти “релікти” язичницьких вірувань, що нібито зберігалися у сільській побутовій, святковій, обрядовій культурі (яка і була головним об’єктом їхнього вивчення), законсервовані у буцімто «незмінному вигляді» на століття.

Які ж відомості про релігію ранньоісторичних слов’ян донесли синоптичні джерела? Чи можна беззастережно вважати роботи етнографів ХІХ ст. достовірними свідченнями саме про давньослов’янське язичництво? Подивитись лекцію

 

19 травня 2018
Андрій Домановський. З варягів – у греки: купці русі у Візантії ІХ-ХІ ст.

Важливим фактором становлення ранньосередньовічної Київської держави була зовнішня торгівля купців русі, скерована передусім на південь – до столиці могутньої Візантійської імперії Константинополя.
Яким чином організовувалися торговельні експедиції? Де і як брали руські купці товари на продаж, що везли натомість до Києва, і, головне, як було облаштоване перебування русів у Царгороді? Як саме торговельні контакти із Візантією вплинули на ранні етапи державотворення України-Русі?
Під час лекції Ви також дізнаєтеся, які документи слід було мати з собою, щоб вдало скористатися “безвізом” з Візантією, як називався та як був облаштований “хостел”, до якого заселялися купці русі у Константинополі; що таке “месячна” і чому “олл інклюзів” не поширювався на тих, хто прийшов “бес купли”; хто такий “василік” і які повноваження щодо русів мав столичний мер – епарх міста Константинополя; що таке “заборонені товари” і з якими корумпованими ромейськими чиновниками слід було мати справу, щоб спробувати вивезти з Царгорода контрабанду… Подивитись лекцію