КОНОТОП

06 Жовтня 2021

likbez-ukrainika_gallery_konotopУ 1658 р. гетьман Іван Виговський підписав з Варшавою Гадяцьку угоду, яка передбачала перетворення Речі Посполитої на об’єднання «трьох народів»: Корони Польської, Великого князівства Литовського та Великого князівства Руського (України). Наслідком угоди стала московсько-українська війна.

Протягом травня-липня 1659 р. невеликий козацький гарнізон на чолі з наказним гетьманом Лівобережної України ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким досить успішно витримував облогу міста Конотоп з боку чисельного московського війська на чолі з князями Трубецьким, Пожарським, Ромодановським та загонами промосковської козацької опозиції наказного гетьмана Безпалого.

Вимушена затримка московських військ під Конотопом дала змогу Виговському мобілізувати українське військо в Правобережній Україні, сформувати наймані загони іноземців (разом близько 60 тисяч) та залучити на допомогу кримського хана Мехмеда IV Ґерая на чолі 40-тисячного війська.

4 липня 1659 р., просуваючись у напрямку Конотопу, Іван Виговський розбив передовий загін московської армії під селом Шаповалівка (нині село Конотопського району Сумської області), а 7 липня, підійшовши до Конотопа, за домовленістю з ханом залишив у засідці біля села Соснівка татарське військо та частину українського.

Зранку 8 липня другою частиною свого війська вдарив по московській армії й після короткого бою почав відводити козацькі підрозділи на вихідні позиції, імітуючи втечу. Московський воєвода князь Семен Пожарський кинувся переслідувати відступаючих і потрапив у заздалегідь підготовлену пастку, оскільки за наказом Івана Виговського напередодні було зруйновано міст і загачено річку Кукілка (притока Сейму). Це унеможливило організований відступ московського війська.

9 липня об’єднана українсько-татарська армія розпочала наступ на позиції князя Олексія Трубецького під Конотопом, змусивши московські війська тікати з української території. Загиблих козаків з обох сторін поховали в одній братській могилі, а на її місці поставили церкву на честь сорока мучеників Севастійських. Результати цієї битви викликали переполох у Москві та мали широкий резонанс у Європі.

Перейти на сайт проекту

06 Жовтня 2021
23 Червня 2026

Гуркіт у сінях: харківське відлуння київського Універсалу

Едуард ЗУБ 23(10) червня 1917 року Центральна Рада, "не ...
12 Червня 2026

Віддати Донбас. Як Українська держава і радянська Росія землі ділили

Тетяна ОСТАШКО РСФРР мала намір заявити права на всі ...
05 Березня 2026

Козаки, іногородні і черкеси. Як постала Кубанська народна республіка

Дмитро БІЛИЙ Українці Кубані прагнули захистити свою державу, яка ...
22 Лютого 2026

Від "телячої" до "домінуючої". Як більшовики хотіли перетворити на зброю українську мову

Геннадій ЄФІМЕНКО 23 лютого 1920 року газета "Вісті ВУЦВК" ...