Актуальне

Портретів Мазепи не існує?

Міф

Портретів Мазепи не існує.

Історична реальність

Які зображення слід вважати правдивими автентичними портретами Івана Мазепи?

З усіх наявних на сьогодні зображень Івана Мазепи можна виділити три умовних групи, які відрізняються своїми характеристиками. До першої варто було віднести умовні портрети, або зображення з певними портретними рисами. Такими можна вважати зображення на плащі дзвону «Голуб» 1699 р. (довгий час дзвін, відлитий українським майстром-ливарником Карпом Балашевичем, вважався втраченим, поки випадково не був віднайдений у 2015 році московським дослідником Аркадієм Тарасовим в Оренбурзі), зображення з гравюр Олександра Тарасевича «Хрещення Христа» (кін. XVII ст.), Івана Мігури «Мазепа серед своїх добрих справ…» (1705 р.), Данила Галяховського «Апофеоз Івана Мазепи» (1708 р.). Їх усіх обʼєднує представлення Мазепи з обличчям трикутної форми, з бородою та вусами, з носом правильної форми, відкритим поглядом.

 Мартін Бернігерот. Портрет гетьмана Івана Мазепи, 1706 р.

Мартін Бернігерот. Портрет гетьмана Івана Мазепи, 1706 р.

До другої групи належать графічні та живописні твори виконані у жанрі класичного портрету. Це означає, усі вони передають індивідуальні риси зовнішності, що розкриваються не лише передачею зовнішніх ознак, але й внутрішнього світу, сутності характеру тієї чи іншої особистості, її належність до певного соціального середовища й історичної доби. Таким варто вважати гравірований портрет гетьмана у виконанні Мартіна Бернігерота, вперше опублікований на сторінках часопису «Europaische Fama» у 1706 р., портрет з Дніпропетровського художнього музею, відомий як «Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою», портрет гетьмана з колекції В. Бутовича (правда, із урахуванням пізніших нашарувань, що значно видозмінили обличчя портретованого), який зберігається в Національному музеї історії України. Стінопис з Успенського собору Києво-Печерської лаври також вірогідно зображував Мазепу, але у молодому віці (орієнтовно 35 – 40 років). Малюнок же з літопису Самійла Величка, також може вважатися за достовірний, але з певними поясненнями. Усі ці твори, незалежно від того в якій мистецькій техніці вони були виконані, відображали зовнішність Івана Мазепи, описану численними сучасниками. Зокрема, той факт, що гетьман був середнього зросту, худорлявої статури, мав суворе, видовжене обличчя трикутної форми зі жвавими, блискучими очима, рудоволосий (а наприкінці життя ‒ сивий), з бородою та вусами (бороду іноді голив), з тонкими, білими, повними грації руками, елегантний. Його зовнішній вигляд також видавав високу культуру та освіченість гетьмана. Загальне враження від спілкування з ним у сучасників було приємне.

Невідомий художник. Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою, 1725‒1750 рр.

Невідомий художник. Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою, 1725‒1750 рр.

Що стосується третьої групи зображень, створених за життя Івана Мазепи, або дещо пізніше, які теж гіпотетично могли відтворювати окремі риси його обличчя, вона є нечисленною та характеризується певними вадами. Йдеться про ікони та стінописи за релігійними сюжетами. Наявність в них зображення українського гетьмана можна припустити лише на основі опосередкованих джерел. Так, свого часу припущення щодо імовірної наявності зображення Мазепи в композиції ікони «Воздвиження Чесного Хреста» висунув Петро Холодний; в іконі XVIII ст. з Щиретського замку, яка нині перебуває у приватних руках, ‒ її власник, який помітив над головою одного з персонажів напис подібний до «Мазепа»; в стінописі Троїцького собору Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові, риси Мазепи в образі Іоанна Предтечі помітив місцевий краєзнавець та мистецтвознавець Анатолій Адруг; імовірність наявності образу гетьмана та кількох інших світських осіб, сучасників Мазепи в композиції за сюжетом Першого Вселенського собору з Троїцької Надбрамної церкви Києво-Печерської лаври, висунув Федір Уманцев, а в аналогічній композиції, що міститься в Софії Київській, висунула Ольга Ковалевська. Вадами усіх цих зображень є те, що вони не характеризуються фотографічною точністю і лише гіпотетично можуть бути віднесені вченими до портретів Івана Мазепи.

Численні зображення, підписані «Іван Мазепи», виконані протягом ХІХ ‒ ХХІ ст. є уявними зображеннями. Деякі з них взагалі не мають нічого спільного з автентичними портретами Мазепи, натомість інші ‒ наслідують певні іконографічні типи, відображені у прижиттєвих гравюрах чи полотнах. Зображення Івана Мазепи на українській гривні було створено на підставі іконографічних матеріалів XVII‒XVIII ст. відомим українським графіком Василем Лопатою. Пізніше його замінили образом, авторами якого були художники Національного банку України Олександр та Сергій Харуки.

Коментарі
Звичайний патріотизм повинен бути підкріплений надійними джерелами і фактами, які можна використовувати як для свого усвідомлення, так і для «ідеологічних дискусій».

© 2014-2016 Ликбез. Atlaskit.

Вгору