Україніка

КОНОТОП

likbez-ukrainika_gallery_konotopУ 1658 р. гетьман Іван Виговський підписав з Варшавою Гадяцьку угоду, яка передбачала перетворення Речі Посполитої на об’єднання «трьох народів»: Корони Польської, Великого князівства Литовського та Великого князівства Руського (України). Наслідком угоди стала московсько-українська війна.

Протягом травня-липня 1659 р. невеликий козацький гарнізон на чолі з наказним гетьманом Лівобережної України ніжинським полковником Григорієм Гуляницьким досить успішно витримував облогу міста Конотоп з боку чисельного московського війська на чолі з князями Трубецьким, Пожарським, Ромодановським та загонами промосковської козацької опозиції наказного гетьмана Безпалого.

Вимушена затримка московських військ під Конотопом дала змогу Виговському мобілізувати українське військо в Правобережній Україні, сформувати наймані загони іноземців (разом близько 60 тисяч) та залучити на допомогу кримського хана Мехмеда IV Ґерая на чолі 40-тисячного війська.

4 липня 1659 р., просуваючись у напрямку Конотопу, Іван Виговський розбив передовий загін московської армії під селом Шаповалівка (нині село Конотопського району Сумської області), а 7 липня, підійшовши до Конотопа, за домовленістю з ханом залишив у засідці біля села Соснівка татарське військо та частину українського.

Зранку 8 липня другою частиною свого війська вдарив по московській армії й після короткого бою почав відводити козацькі підрозділи на вихідні позиції, імітуючи втечу. Московський воєвода князь Семен Пожарський кинувся переслідувати відступаючих і потрапив у заздалегідь підготовлену пастку, оскільки за наказом Івана Виговського напередодні було зруйновано міст і загачено річку Кукілка (притока Сейму). Це унеможливило організований відступ московського війська.

9 липня об’єднана українсько-татарська армія розпочала наступ на позиції князя Олексія Трубецького під Конотопом, змусивши московські війська тікати з української території. Загиблих козаків з обох сторін поховали в одній братській могилі, а на її місці поставили церкву на честь сорока мучеників Севастійських. Результати цієї битви викликали переполох у Москві та мали широкий резонанс у Європі.

Перейти на сайт проекту

Коментарі
Звичайний патріотизм повинен бути підкріплений надійними джерелами і фактами, які можна використовувати як для свого усвідомлення, так і для «ідеологічних дискусій».
Вгору